Аналогія
Анало́гія (від грец. άναλογία — відповідність) — багатозначний термін:
1) У загальному розумінні — схожість, подібність різних предметів, явищ, подій, процесів за певними ознаками, властивостями, поведінкою; співмірність величин, пропорцій, рівність відносин.
2) У логіці — тип умовиводу, коли на підставі зовнішньої подібності предметів за деякими ознаками робиться висновок про ймовірність їхньої схожості за ін. ознаками. Виділяють два основні типи аналогії: аналогію властивостей та аналогію відношень. Умовиводи за аналогією є гіпотетичними — їхня правильність підтверджується чи спростовується перевіркою, подальшими дослідженнями.
3) Загальонауковий метод пізнання шляхом порівняння, пошуку подібності у відмінних предметах (явищах, подіях тощо). Метод аналогії — перенесення знань, отриманих під час вивчення певного об’єкта (моделі), на інший, менш приступний для дослідження, — є важливим джерелом наукових гіпотез. У сучасній науці евристичні можливості методу аналогії найґрунтовніше розвинуті в подібності теорії, що спирається на вчення про розмірність фізичних величин і слугує науковою основою моделювання.
4) У мовознавстві — зближення раніше неоднакових форм (словозміни, словотвору тощо) внаслідок поширення продуктивнішої моделі. Так, за аналогією до іменників жіночого роду основи на ā (типу «рука»), які в давньоруській мові мали однакове закінчення «-ы» в називному і знахідному відмінках множини, у називному відмінку множини іменників чоловічого роду основи на у̌ («сьнъ», «медъ») поширилося закінчення знахідного відмінка «-ы» замість «-ове» (в сучас. укр. мові «сини», «меди»).
5) У літературознавстві — художній прийом, близький до порівняння. Щоби розкрити суть певного складного явища, письменник зображує інше, подібне явище, але простіше і краще знайоме читачеві.
6) У біології — зовнішня подібність організмів різних систематичних груп, а також органів або їхніх частин, що мають різне походження й однакову або відмінну будову. Аналогія зумовлена виробленням пристосувань живих організмів до існування в подібних умовах протягом тривалого часу або виконанням органами однакової функції (див. Аналогічні органи).
7) У техніці — схожість машин або механізмів (а також матеріалів, явищ, процесів) зі своїми моделями в певних властивостях, функціонуванні, особливостях.
Див. також Аналогія у філософії
Література
- Прокопов Д. Є. Інтерпретація хиби в європейській філософії XVII — середини XVIII століть. Київ : ПАРАПАН, 2008. 304 с.
- Конверський А. Є. Логіка (традиційна та сучасна). 2-ге вид. Київ : Центр навчальної літератури, 2008. 536 с.
- Женжера С. К вопросу об эвристическом значении метода аналогии // Університетська кафедра. 2016. № 5. С. 101–118.
- Кузь О. М., Чешко В. Ф. Філософія науки. Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2017. 172 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Аналогія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аналогія (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів