Аналіз ситуаційний, кейс-стаді (метод дослідження)
Ана́ліз ситуаці́йний, Кейс-стаді (метод дослідження) — метод якісного дослідження в соціальних науках, який полягає у вивченні одиничного соціального об’єкта (ситуації, події, випадку, особи, соціальної групи) чи кількох показових об’єктів задля осмислення ширшого класу схожих випадків (класу подій). Наприклад, всебічне дослідження певного конкретного злочину задля узагальненого пояснення феномену aсоціальної поведінки.
Аналіз ситуаційний передбачає вивчення літератури за темою, виявлення проблемної та показової ситуації, розроблення та розв’язання дослідницьких завдань, реєстрацію даних (за протоколом), аналіз зібраного матеріалу та підготовку звіту.
Зміст
Історична довідка
Метод кейс-стаді виник на початку 20 ст. у Школі бізнесу Гарвардського університету (США), де вивчено окремі прецеденти (реальні ситуації) з юридичної та ділової практики.
Активне використання аналізу ситуаційного пов’язують із розвідками Чиказької школи [основоположник — соціолог Р. Парк (1864–1944; США)]. На думку представників Чиказької школи, кейс-стаді — некількісне дослідження, зосереджене головним чином на подіях та контексті подій, у ході якого з’ясовується тлумачення соціального життя учасниками відповідних подій.
Упродовж історії розроблення не сформувалося єдиного розуміння суті аналізу ситуаційного. Ф. Гіддінгс (1855–1931) стверджував: вибіркове дослідження описує декілька штрихів із великого людського портрету, а метод кейс-стаді — багато рис малої кількості людей. Р. Йін (нар. 1941) описав цей метод як емпіричне дослідження явища в реальному життєвому контексті, коли межі між явищем і контекстом розмиваються. Дж. Мітчелл (1918–1995) визначав його як детальний розгляд події чи серії взаємопов’язаних подій, в основі яких — певні теоретичні принципи.
Галузі застосування
Аналіз ситуаційний як дослідницький метод активно застосовується в соціології, психології, соціальних комунікаціях, політології, менеджменті та ін. Залежно від галузі застосування, його процедури набувають особливостей.
Наприклад, у психології цей метод втілений у методі аналізу клінічних випадків. Зокрема, З. Фройд, використовуючи аналіз клінічних випадків, відкрив феномен Несвідомого, що керує поведінкою людини.
У соціальних комунікаціях з аналізу ситуаційного розпочинається планування PR-програми. Під час аналізу ситуаційного об’єктивно оцінюються PR-проблеми та можливості, які постають перед організацією на певному етапі її розвитку.
Формування матеріалу
Аналіз ситуаційний передбачає, що об’єкт чітко окреслений у соціальному просторі. Типовими обʼєктами аналізу ситуаційного є:
- соціальна ситуація (подія, випадок);
- окрема особа;
- мала соціальна група;
- замкнена соціальна спільнота, яка майже недоступна для вивчення за допомогою інших методів: «дно» суспільства (злочинні угрупування, безхатченки, жебраки), соціальні еліти, релігійні секти, трудові колективи тощо.
Предмет аналізу ситуаційного — реальні взаємодії об’єкта в конкретному контексті. Наприклад:
- соціально-психологічні особливості окремої особистості, що викликає інтерес як клінічний випадок;
- структура складних соціальних одиниць, що складаються з безлічі змінних, та ін.
Особливості різновидів
У соціологічній практиці прийнято виділяти два різновиди аналізу ситуаційного:
- монографічний аналіз ситуацій (подій);
- наскрізний (міжоб’єктний) аналіз ситуацій (подій).
У ході монографічного аналізу ситуації досліджується певний соціальний процес у залежності від еволюції відповідного організаційно-економічного та соціально-культурного середовища, коли це середовище — відносно замкнена соціальна надсистема, наприклад, підприємство, заклад або установа. У ході наскрізного (міжоб’єктного) аналізу ситуації вивчаються реалії на межі різних соціальних об’єктів, котрі не утворюють єдиного середовища, наприклад, плинність кадрів між підприємствами, маятникова міграція робочої сили, міжорганізаційні процеси нововведень тощо.
Збір даних
Аналіз ситуаційний є різновидом поглибленого вибіркового дослідження певної соціальної проблеми на одному, окремо взятому, але показовому об’єкті. Аналіз ситуаційний спирається на якісні методи збирання та аналізу емпіричного матеріалу: пряме або включене спостереження, інтерв’ювання, протоколи, тести, архівні документи, артефакти, аудіо- та відеозаписи, транскрипти інверв’ю, записи випробувань тощо.
Тривале «занурення» в дослідницьке поле (протягом кількох місяців, іноді й років) дає змогу всебічно розглянути конкретний випадок (ситуацію) у всіх взаємозв’язках і динаміці, вивчити групові норми і цінності, структуру і характер ролей, систему владних відносин.
Техніка спостереження в аналізі конкретних ситуацій наближена до техніки антропологічних спостережень — передбачає детальний опис, який дає змогу встановити реальну атмосферу соціальних подій.
Дослідницькі операції
Загальна схема аналізу ситуаційного така:
- визначення проблеми, тобто контексту ситуації чи події;
- постановка дослідницьких завдань, що підлягають вивченню;
- формулювання висновків за принципом, «які уроки можна винести з даної ситуації чи події?»
Узагальнення й інтерпретація результатів
Результати аналізу конкретних ситуацій мають насамперед прикладну спрямованість і є значимими для всіх соціальних об’єктів, які перебувають в аналогічній чи подібний ситуації. Причому аналіз ситуаційний опертий не на статистичну, а на аналітичну генералізацію.
Висновки за результатами аналізу ситуаційного найчастіше спрямовані на вироблення практичних рекомендацій щодо подолання наявних соціальних проблем, удосконалення соціальних стосунків або встановлення нормального соціально-психологічного клімату в колективі.
Значення
Дослідники, що практикують метод кейс-стаді, не претендують на статистично репрезентативну інформацію, на вичерпне розкриття причиново-наслідкових закономірностей та глобальні узагальнення.
Аналіз ситуаційний, через недостатню його надійність, вважається суперечливим підходом до збору даних. Втім, Р. Йін запропонував шляхи розв’язання проблеми валідності та надійності методу, одним з яких є тріангуляція даних.
Водночас аналіз ситуаційний — ефективний метод, якщо:
- об’єктом дослідження є власне певний процес;
- необхідно відповісти на питання описового характеру (що трапилося?) або пояснювального характеру (як або чому щось трапилося?);
- дослідник має незначний контроль над обставинами, вивчає малодоступний об’єкт;
- змінні настільки інтегровані в ситуацію, що їх неможливо визначити заздалегідь.
Перевага аналізу ситуаційного — інформативність, тобто накопичення значної кількості емпіричних даних. Здобуті результати дають можливість досліднику одночасно бути консультантом — укладати конкретні рекомендації щодо розв’язання виявлених проблем, з огляду на специфіку досліджуваного соціального об’єкта. Дослідницька стратегія аналізу ситуаційного ще не стала традиційною для вітчизняних соціальних наук.
Література
- Власова М. Г. Кейс-стади исследования в международных отношениях: методологическая и исследовательская практика // Теория и практика общественного развития. 2012. № 11. C. 255-258.
- Киблицкая М.В. Методология и дизайн исследования в стиле кейс стади. М.: Изд-во Междун. ун-та бизнеса и управления, 2003. 287 с.
- Gerring J. Case Study Research: Principles and Practices. New York: Cambridge University Press, 2007. 265 p.
- Klotz A. Case Selection // Qualitative methods in International Relations. A Pluralist Guide. Palgrave: Macmillan, 2008. P. 22-34.
- Yin R. Case Study Research: Design and Methods. London, Thousand Oaks, New Delhi. Sage, 2009. 219 p.
- Swanborn G. P. Case Study Research. What, Why and How? London, Los Angeles. Sage, 2010. 178 p.
- Сурмін Ю. П. Кейс-стаді: архітектура і можливості. К.: НМЦ «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні, 2012. 336 с.
- Шафаренко Ю. Ситуаційний аналіз у плануванні ПР-програм // Діалог. 2012. Вип. 15. С. 211-218.
- Кузь О. М. Філософія науки : навчальний посібник. Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2017. 172 с.
Автор ВУЕ
Див. також
Покликання на цю статтю: Туленков М. В. Аналіз ситуаційний, кейс-стаді (метод дослідження) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аналіз ситуаційний, кейс-стаді (метод дослідження) (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.05.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
