Аналіз структурний у методології науки
Ана́ліз структу́рний (від лат. structиra — будова, розташування) — загальнонауковий метод дослідження, визначення сталих характеристик ієрархічно упорядкованої системи через виділення в ній підсистем та елементів різного рівня та визначення відносин і зв’язків між ними. Застосовується до систем різної природи: технічних, соціальних, організаційних, знаково-символічних тощо.
Основними принципами є: холізм; примат синхронії над діахронією (див. Діахронія та синхронія); виділення константних відносин і взаємозв’язків між елементами серед випадкових і несталих; моделювання можливих наслідків деформації структури. Вивчення комплексу відносин і взаємозв’язків між елементами структури передбачає абстрагування як від розвитку об’єкта (системи), так і від специфіки субстратних властивостей її складових елементів (на користь їх реляційних властивостей).
У технічних і природничих науках під структурним аналізом розуміють визначення впливу навантажень на фізичні (біологічні, геологічні та ін.) структури та їх компоненти.
Широко використовується в прикладній механіці, матеріалознавстві, прикладній математиці, архітектурі. У хімії, квантовій фізиці — метод визначення будови речовини, її атомного чи молекулярного складу, розташування атомів, розподілу електронної щільності.
У лінгвістиці заснований на оцінці статистичного розподілу в тексті різних видів і груп знаків та їх кореляції зі змістом та смислом тексту; виділенні сталих мовних структур.
У філософії метод був перенесений з мови на складніші феномени культури (у т.ч. мистецтво, релігію, науку), а також на дослідження структур мислення, психіки, пізнання, діяльності (див. Структуралізм).
Застосування структурного аналізу в різних галузях знання обумовило виникнення в середині 20 ст. комплексу холістичних підходів у різних галузях науки.
Література
- Декомб В. Современная французская философия / Пер. с фр. Москва : Весь Мир, 2000. 344 с.
- Баскаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования. 2-е изд., испр. Киев : Міжрегіональна Академія Управління персоналом, 2004. 216 с.
- Білецький І. П. Філософія науки. Харків : Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, 2005. 128 с.
- Каламбет С. В., Іванов С. В., Півняк Ю. В. Методологія наукових досліджень. Дніпропетровськ : Герда, 2015. 190 с.
- Ушаков Е. В. Философия и методология науки. Москва : Издательство Юрайт, 2018. 392 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Аналіз структурний у методології науки // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аналіз структурний у методології науки (дата звернення: 7.05.2024).
Оприлюднено: 15.04.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
