Аналіз структурний у соціології
Ана́ліз структу́рний у соціоло́гії (від фр. analyse structurale — буквально розчленування структури) — метод соціологічного дослідження статичних (сталих) характеристик будь-якої ієрархічно впорядкованої соціальної системи; ефективний спосіб пізнання устрою суспільства — його етнічних, демографічних, професійних, класових, організаційних, територіальних структур тощо.
Шляхом аналізу структурного вивчають побудову соціальної системи: елементи, з яких вона складається, особливості зв’язків між ними, характер складності та ієрархічності системи, а також визначають вплив різних структур та окремих їхніх елементів на властивості та функції соціального цілого.
Основне поняття аналізу структурного в соціології — структура соціальна.
Зміст
Історична довідка
У вивченні соціальних феноменів аналіз структурний — спроба пізнати об’єктивно існуючі закономірності влаштування соціальної системи — сформувався як противага екзистенціалізму та іншим суб’єктивістським течіям у соціології.
Серед перших учених, що досліджували соціальні структури — О. Конт (1798–1856), А. де Токвіль (1805–1859), К. Маркс (1818–1883), Е. Дюркгейм (1858–1917), Ф. де Соссюр (1857–1913), М. Вебер (1864–1920) та ін.
Аналіз структурний набув широкого застосування у дослідженнях другої половини 20 ст. До нього зверталися Е. Гідденс, К. Леві-Стросс, Ж. Лакан, Р. Барт, М. Фуко, Ж. Дерріда, Р. Мертон та ін. Учені розглядали різноманітні соціально-культурні феномени як сукупності взаємодіючих елементів, сутність яких зумовлюється насамперед їхнім місцем у соціальній системі.
У 21 ст. значно розвиваються дослідницькі програми порівняльного аналізу соціальних структур, що спираються на сучасні теорії соціальної модернізації, соціального вибору та соціальних змін, а також на історичну макросоціологію, неовеберівські концепції соціального «замикання» тощо.
Сутність методу
Формування матеріалу
Об’єктами аналізу структурного є різноманітні варіанти соціальних структур, які можуть бути виявлені у процесі декомпозиції соціальної системи: способи життя, соціальні зміни, соціальна нерівність, соціальний конфлікт, гендерний розрив, соціальні середовища (еліти, бідні прошарки та ін.).
Увага дослідників зосереджується на актуальних аспектах внутрішньої взаємодії елементів певної статичної соціальної системи, без заглиблення в процеси її функціонування, розвитку, формування і зміни в часі.
Об’єкти можуть вивчатися порівняльно — на матеріалі соціальних структур кількох суспільств.
Дослідницькі операції
Аналіз структурний у соціології спрямований на виявлення та описування різноманітних соціальних структур, притаманних соціальній системі, на основі якісних та кількісних даних.
Вивчення соціальних систем різної природи (політичних, економічних, культурних, організаційних, знакових та ін.) має особливості. Водночас є загальна процедура аналізу cтpyктypнoгo, що складається з таких операцій:
- висування гіпотези, що певний цілісний об’єкт має структуру, утворену з певних елементів;
- дeкoмпoзиція соціальної cиcтeми нa підcиcтeми та елeмeнти, фopмувaння структур системи;
- опиc виокремлених підcиcтeм та елeмeнтів системного об’єкта — виявлення якісних і кількісниx xapaктepиcтик (пoкaзників);
- oцінювання ефективності виокремлених структур соціального цілого за визначеними критеріями;
- виявлення структур соціальної системи, що потребують перебудови функціональних характеристик;
- прийняття рішення про вдосконалення cтpyктypниx xapaктepиcтик соціальної cиcтeми.
Метод аналізу структурного в соціології тісно пов’язаний із методами соціальної та структурної лінгвістики, семіотики, а також із певними розділами соціального й математичного моделювання та прогнозування.
Узагальнення та інтерпретація результатів
На основі зібраних та опрацьованих даних роблять такі висновки та рекомендації:
- виявлення найефективнішої для соціальної системи opгaнізaційної структури;
- оцінювання й визначення найpaціoнaльнішої кількості рівнів yпpaвління соціальною системою;
- визначення найдоцільніших місць для розташування структурних одиниць соціальної системи задля забезпечення необхідної cтійкocті функціонування та oпepaтивнocті yпpaвління нею;
- з’ясування граничної кількості виконавців, що можуть підпорядковуватися керівним opгaнaм соціального утворення та окремим керівникам;
- з’ясування продуктивності керівного складу соціальної системи при заданій кількості безпоcеpeдніx виконавців;
- виведення шляхом теоретичного моделювання всіх можливих наслідків розвитку досліджуваної структури соціальної системи та ін.
Значення
Аналіз структурний, із погляду прихильників, дає змогу уникнути суб’єктивізму в дослідженні соціальних феноменів — виявити та описати об’єктивно існуючі структури будь-якої соціальної системи.
Шляхом аналізу структурного в соціології досліджують значення виокремлених соціальних явищ для функціонування та розвитку певним чином структурованого соціального цілого.
Результати аналізу структурного залучають до всебічного опису соціальної системи.
Література
- Скорняков Л. А. Элементы теории структур. Москва : Наука, 1970. 148 с.
- Автономова Н. С. Философские проблемы структурного анализа в гуманитарных науках. Москва : Наука, 1977. 271 с.
- Гидденс Э. Роберт Мертон о структурном анализе // Социальные и гуманитарные науки. Серия: Социология. 1993. № 1. С. 30–36.
- Марка Д. А., Мак Гоуэл К. Методология структурного анализа и проектирования SADT / Пер. с англ. Москва : Мета Технология, 1993. 240 с.
- Мертон Р. К. Социальная теория и социальная структура / Пер. с англ. Москва : АСТ, Хранитель, 2006. 873 с.
- Сухарев О. С. Струкрурный анализ в экономике. Москва : Финансы и статистика, 2013. 216 с.
- Козирєв М. П. Соціологія. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2016. 655 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Туленков М. В. Аналіз структурний у соціології // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аналіз структурний у соціології (дата звернення: 7.05.2024).
Оприлюднено: 15.04.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
