Аналітика міжнародна
Аналі́тика міжнаро́дна — міждисциплінарний спосіб, процес та вид дослідження, спрямованого на сферу міжнародних відносин та світової політики, що передбачає використання різноманітних методів збору та обробки інформації, послідовний та логічний аналіз подій, процесів та явищ, не лише опис структурних елементів та їх рис, а й аналіз рушійних сил, причинно-наслідкових зв’язків тощо з метою формування порад та рекомендацій, а також створення сценаріїв майбутнього перебігу подій, прогнозів розвитку та напрямків можливого поступу. У процесі такого дослідження використовується сукупність аналітичних методів (аналіз і синтез, абстрагування та моделювання, аналогія та припущення, індукція та дедукція, історичний, математичний та статистичний методи тощо). Методи аналі́тики міжнаро́дної також бувають: всезагальні, загальнонаукові (використання загальних законів і теорій), конкретно-наукові (використання законів і положень конкретних наук), міждисциплінарні (узагальнення положень низки дисциплін) та дисциплінарні (застосування положень конкретних дисциплін).
Характеристика
Аналі́тика міжнаро́дна охоплює два рівні: інформаційний (пошук, збирання, збереження та розповсюдження інформації) та аналітичний (систематизація, класифікація та аналіз інформації, узагальнення висновків й вироблення рекомендацій та прогнозів). Етапи аналітичної діяльності: загальне знайомство з проблемою; визначення завдань; збір фактів та створення емпіричної бази; тлумачення фактів; формування гіпотез; перевірка (верифікація) гіпотез; формулювання висновків; узагальнення результатів.
До форм аналі́тики міжнаро́дної відносяться: моніторинг (інформаційні зведення та огляди); аналіз зовнішньополітичної діяльності (оцінка ефективності прийняття рішень); дослідження актуальних проблем (інформаційні розробки, оперативні та аналітичні дослідження). Споживачами аналі́тики міжнаро́дної виступають як окремі громадяни та суспільство, так і державні, недержавні й наддержавні структури, а замовниками — лише державні та наддержавні інституції.
Засадничі принципи аналі́тики міжнаро́дної: актуальність та своєчасність (відповідність термінам з врахуванням життєвого циклу інформації); цілепокладання (спрямованість на досягнення конкретних цілей та завдань); системність (комплексний аналіз, який враховує взаємозв’язок, роль та місце елементів у конкретній структурі); об’єктивність (викладення реального стану речей безвідносно до очікувань замовника); достовірність (використання вірогідної інформації; наведення даних, виокремлення оцінок та висновків, що відповідають дійсності).
Значення
Завдання аналі́тики міжнаро́дної — в тому, щоб не тільки поінформувати споживача щодо того чи іншого питання, а й сформувати у нього розуміння ролі в них конкретного суб’єкта та зорієнтувати щодо засобів і механізмів вирішення нагальних проблем, полегшити прийняття управлінських та інших рішень.
Література
- Телешун С. О., Баронін А. І. Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації. — К.: Вид-во А. Паливода, 2001. — 112 с.;
- Аналітика, експертиза, прогнозування. — К.: Наша культура и наука, 2003.—614 с.;
- Курносов Ю. В., Конотопов П. Ю., Аналитика: Методология, технология и организация информационно-аналитической работы. — М.: Русаки, 2004.— 512 с.;
- Інформаційна складова державної політики та управління. — К.: К. І. С., 2015.— 320 с.
