Ананке в астрономії

Ана́нке (від грец. Ἀνάγϰη — у міфології — божество, що уособлює неминучість долі) — один із нерегулярних супутників Юпітера.

Виявлений астрономом С. Б. Ніколсоном (1891–1963, США) 28.09.1951 на фотопластинках, отриманих в астрономічній обсерваторії Маунт-Вілсон (Каліфорнія) за допомогою 100-дюймового (2,5 м) телескопа-рефлектора Дж. Д. Хукера (1838–1911; США). До 1975 супутник мав тимчасове позначення Юпітер 12. 1975 названий ім’ям божества з давньогрецької міфології — Ананке. Група супутників, що обертаються схожими з Ананке орбітами навколо Юпітера, має таку саму назву.

Ананке здійснює повний оберт навколо Юпітера на середній відстані 21 280 000 км. Період обертання — 629 діб 18 год 29 хв. Ексцентриситет орбіти становить 0,2435. Нахил орбіти до локальної площини Лапласа [П.-С. Лаплас (1749–1827; Франція)] дорівнює 148,89°, а до екватора Юпітера — 149,89°.

Діаметр становить близько 28 км. Розмір визначено за фотометричними (див. Фотометрія) даними про альбедо та видиму зоряну величину.

Припускають, що супутник утворений переважно силікатними породами (див. Силікати). Поверхня Ананке дуже темна: альбедо становить 0,04. Видима зоряна величина у смузі V (візуальна) фотометричної системи UBV — 18,8m.

Середню густину супутника оцінюють у 2,6 г/см3. Атмосфери та власного магнітного поля в Ананке немає.

Література

  1. Grav T., Holman M., Gladman B. et al. Photometric survey of the irregular satellites // Icarus. 2003. Vol. 166. Is.1. P. 33–45.
  2. Nesvorný D., Alvarellos J., Dones L. et al. Orbital and Collisional Evolution of the Irregular Satellites // The Astronomical Journal. 2003. № 126. P. 398–429.
  3. Sheppard S., Jewitt D. An abundant population of small irregular satellites around Jupiter // Nature. 2003. № 423 (6937). P. 261–263.
  4. Nesvorný D., Beaugé C., Dones L. Collisional Origin of Families of Irregular Satellites // The Astronomical Journal. 2004. № 127. P. 1768–1783.
  5. Sheppard S., Jewitt D., Porco C. Jupiter's outer satellites and Trojans // Jupiter. The planet, satellites and magnetosphere / Ed. by F. Bagenal, T. Dowling, W. McKinnon. Cambridge : Cambridge University Press, 2007. 732 p.
  6. Hall III J. Moons of the solar system: from giant Ganymede to dainty Dactyl. Cham : Springer, 2016. 297 p.
  7. Sheehan W., Hockey T. Jupiter. London : Reaktion Books, 2018. 192 p.

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Ананке в астрономії // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ананке в астрономії (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.04.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶