Анастасій ІІІ
Анаста́сій ІІІ (лат. Anastasius ІІІ; італ. Anastasio ІІІ; дата народження невідома, м. Рим, тепер Італія ― 913, м. Рим, тепер Італія) ― церковний діяч, Папа Римський (911–913).
|
Анастасій ІІІ (Anastasius ІІІ) | |
|---|---|
| Місце народження | Рим |
| Смерть | 913 |
| Місце смерті | Рим |
| Місце поховання | Рим, Собор Святого Петра |
| Напрями діяльності | релігія, церковне управління |
Життєпис
Про життя і діяльність Анастасія ІІІ відомостей майже не збереглося. Брак історичних джерел унеможливлює визначити точну дату його обрання на Святий престол та дату смерті.
Римлянин за походженням, імовірно син римського аристократа Лучіана. За однією з версій, кандидатуру Анастасія ІІІ на Святий престол запропонував консул Теофілакт І Тускуламський після захоплення влади в м. Римі. Вважають, що папа був поступливим і слухняним знаряддям у руках Теофілакта та його дружини Феодори.
Франкський історик, хроніст і поет Флодоард (894–966) у віршованих творах вихваляв чесноти Анастасія ІІІ, наголошував на його милосерді, доброті. Суголосна й епітафія на надгробку понтифіка — «Доброму й милосердному Анастасію ІІІ».
Богословських праць Анастасій ІІІ по собі майже не залишив. Існують два послання папи, в яких він надав привілеї Верчелльській і Гамбурзькій кафедрам; на знак особливої поваги надіслав їх єпископам паллії. Достовірність авторства цих послань станом на 2021 не підтверджена.
Є непряме свідчення щодо втраченого листування між Анастасієм ІІІ і Константинопольським патріархом Миколаєм Містиком (після повторного сходження останнього на Патріарший престол у 912). Патріарх доправив Папі листа з вимогою підтримати негативне ставлення до четвертого шлюбу візантійського імператора Лева VI (866–912) із Зоєю Карбонопсиною. В листі дорікав за схвалення цього шлюбу попереднім понтифіком Сергієм ІІІ, напучував Римську кафедру, вимагав виправлення «учинених скандалів». Оригінальний текст листа не зберігся, відповідь Папи невідома. Очевидно, порозуміння не було досягнуте, оскільки патріарх викреслив ім’я Анастасія ІІІ з диптиху Константинопольської церкви.
Похований у крипті Собору Святого Петра.
Література
- Католическая энциклопедия : в 5 т. Москва : Издательство Францисканцев, 2002. Т. 1. С. 224–225.
- Диль Ш. Византийские портреты / Пер. с фр. М. С. Безобразовой. Москва : Издательство Сретенского монастыря, 2011. 744 с.
- Collins R. Keepers of the Keys of Heaven: A History of the Papacy. New York : Basic Books, 2013. 600 p.
- Rendina С. I Papi. Storia e segreti. Roma : Newton Compton, 2015. 754 р.
- Отрош М. І. Церковно-політична історія римських пап : у 3 т. Одеса : Фенікс, 2019. Т. 1. 392 с.
- Anastasio III // La santa sede. URL: http://w2.vatican.va/content/vatican/it/holy-father/anastasio-iii.html.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Присухін С. І. Анастасій ІІІ // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анастасій ІІІ (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.01.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
