Англосаксонська правова система
А́нглосаксо́нська правова́ систе́ма, англо-американська правова система, англо-американська правова сім’я — сукупність національних правових систем, в основу яких покладено судовий прецедент.
Інші назви: система загального права (англ. common law) або cуддівського права (англ. judgemade law).
Зміст
Історична довідка
Англосаксонська правова система виникла у 12 ст. на основі діяльності королівських судів та правових звичаїв, а пізніше — статутів. На її розвитку позначилася судова практика з вирішення кримінальних і цивільних справ як протиставлення статутному праву. Це суддівське, некодифіковане право. У широкому значенні поняття загального права — це тип правових систем, що утворився під впливом системи англійського права (англо-американська правова сім’я). У 15 ст. в Англії виникло право справедливості — система норм-прецедентів, які створював суд лорда-канцлера. У його основі були посилання на загальні принципи права, поняття добра й гуманізму заради справедливості. Під час судової реформи 1873–1875 відбулось об’єднання права справедливості із загальним правом.
Характеристика
Головні ознаки
Головні риси правових систем англосаксонського типу:
- наступність права;
- відсутність рецепції римського права;
- розвиток загального права юристами-практиками;
- менш абстрактний характер норм, ніж у романо-германській правовій системі;
- змагальна судова процедура;
- важлива роль суду присяжних;
- яскраво виражений казуальний характер загального права;
- пріоритет судового прецеденту над іншими формами права;
- використання закону, а також правових звичаю та доктрини як джерела права;
- розподіл права на загальне право та право справедливості;
- відсутність строгої диференціації права за галузями;
- превалювання процесуального права над матеріальним;
- здійснення консолідації (а не кодифікації) як судових прецедентів, так і законів;
- високий рівень незалежності судової влади щодо законодавчої та виконавчої влади та самостійність суддів у відправленні правосуддя та організації судової системи.
Різновиди англосаксонської правової системи
У системі загального права виокремлюють дві групи: англійська (правові системи Великої Британії, Ірландії, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Індії, Нігерії та інших держав Британської співдружності) та американська (правова система США та окремих штатів США). Англійське загальне право мало вирішальний вплив на розвиток правової системи США.
Серед спільних ознак англосаксонського права: розуміння права як засобу вирішення спору і як знаряддя побудови суспільства; подібність поняття права (як права судової практики), юридичних норм; подібність системи права; наявність судового прецеденту як основного джерела права; поділ судових прецедентів на прецедент загального права та інтерпретаційний прецедент; обов’язковість нормативно-правових актів, які суди можуть корегувати; відсутність поділу на публічне та приватне право; казуїстичний характер, гнучкість системи; особлива роль процесуального права; панівна роль консолідованих актів (наявність незначної частини кодифікованих актів); відсутність чіткої галузевої класифікації.
Відмінності англійського та американського права: відсутність в Англії писаної Конституції та конституційного контролю; децентралізоване правосуддя; формалізований прецедент; єдиний характер правової системи; три складники англійського права (загальне право, право справедливості, статутне (писане) право парламентського походження); майже відсутні консолідовані та кодифіковані акти. Для права США характерні писана Конституція; централізоване правосуддя; визнання неформалізованого прецеденту; дворівневий характер правової системи — федеральної і штатних; наявність у кожному штаті відмінної системи законодавства та прецедентного права; відмінні способи врегулювання відносин; два складники американського права — загальне і статутне право; наявність значної кількості консолідованих і кодифікованих актів.
Джерела права
Англосаксонському праву властиві чотири різновиди джерел:
- літературне джерело права — конкретний документ, статут Парламенту, судовий звіт;
- формальне джерело права — орган влади, який ухвалює правове рішення — Парламент, уряд, суд;
- історичне джерело права — загальне право, право справедливості, римське чи канонічне право;
- юридичне джерело права — законодавчий процес, судова практика, процес формування звичаїв.
Основним джерелом англосаксонського права нині є судовий прецедент — рішення суду в конкретній справі, що підказує іншим суддям, яке рішення треба ухвалити при вирішенні аналогічних справ у майбутньому. Судовий прецедент складається із ratio decidendi (лат. — вирішальний довід; частина рішення суду, що містить норми права, на підставі яких було вирішено справу, фіксує правову основу, що має силу закону й повинна чи може застосовуватись у вирішенні всіх наступних справ, також щодо всіх інших осіб, а не лише сторін цієї справи) та obiter dictum (лат. — сказане доречно; зауваження суду щодо питань, які безпосередньо не входять до предмета судового рішення, але висловлені для пояснення і мають загальний характер).
Література
- Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности / Пер. с фр. В. Туманова. Москва : Международные отношения, 1999. 400 с.
- Леже Р. Великие правовые системы современности: сравнительно-правовой подход / Пер. с фр. А. Грядова. 3-е изд. Москва : Волтерс Клувер, 2011. 576 с.
- Петришин О. В., Зінченко О. В., Лук’янов Д. В. Порівняльне правознавство. Харків : Право, 2016. 1024 с.
- Зінченко О. В. Англо-американська правова сім’я // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. Харків : Право, 2017. Т. 3: Загальна теорія прав. С. 12–19.
- Hudson J. The Formation of the English Common Law: Law and Society in England from King Alfred to Magna Carta. Abingdon; New York : Routledge, 2018. 252 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Зінченко О. В. Англосаксонська правова система // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Англосаксонська правова система (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.02.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
