Андерс, Вільям Елісон
А́ндерс, Ві́льям Е́лісон (англ. Anders, William Alison; 17.10.1933, Гонконг, тепер адміністративний район Китаю) — військовий льотчик, інженер, 33-й космонавт світу і 21-й астронавт США, учасник першого пілотованого польоту до Місяця.
|
Андерс, Вільям Елісон (Anders, William Alison) | |
|---|---|
| Народження | 17.10.1933 |
| Місце народження | Гонконг |
| Місце діяльності | НАСА |
| Напрями діяльності | космонавтика |
Зміст
Життєпис
Навчання та військова служба
Народився в родині військово-морського офіцера. Під час вторгнення до Китаю японської армії 1937 евакуйований з Гонконгу разом із матір’ю. Після закінчення Військово-морської академії США за фахом інженера-електрика (1955) пройшов конкурс до Військово-повітряних сил (ВПС) США й отримав льотну ліцензію (1956). Служив в ескадрильї винищувачів у Каліфорнії та Ісландії. За час служби у ВПС загальна тривалість польотів на різних типах літальних апаратів перевищила 8000 год.
З 1958 навчався в Авіаційному технологічному інституті (м. Дейтон, шт. Огайо). 1962 отримав ступінь магістра за спеціальністю «ядерна техніка»; почав працювати над проектами з радіаційного захисту в лабораторії ВПС США у шт. Нью-Мексико. Водночас служив пілотом-інструктором на реактивних літаках (див. Реактивний літальний апарат).
Космічна підготовка та політ
Наприкінці 1963 зарахований до команди астронавтів НАСА. Був дублером пілота космічного корабля «Джеміні-11». Згодом долучений до програми «Аполлон». Під час підготовки відпрацьовував посадку на Місяць.
У листопаді 1967 призначений пілотом екіпажу космічного корабля «Аполлон-8», до складу якого також увійшли Ф. Борман і Дж. А. Ловелл. 21.12.1968 «Аполлон-8» стартував, а 24.12.1968 вийшов на орбіту Місяця, де провів 20 годин 10 хвилин (зробив 10 обертів). Головним завданням місії стала підготовка майбутньої висадки на Місяць, зокрема пошук місць для посадки місячного модуля. Загалом експедиція тривала 6 діб 3 години.
Державна служба та професійна діяльність
З 1969 до 1973 був виконавчим секретарем Національної ради США з питань аеронавтики та космосу (тепер Національне управління з аеронавтики й дослідження космічного простору, НАСА). На цій посаді відповідав за розробку стратегії космічних досліджень та планування авіаційних і космічних систем.
1973 призначений членом Комісії з атомної енергії США (опікувався питаннями енергетики). Був головою спільної американсько-радянської програми в галузі технологій ядерної енергетики та термоядерного синтезу.
1975–1976 — голова Комісії з ядерного регулювання, що відповідала за ядерну безпеку. Після закінчення терміну головування в комісії призначений послом США в Норвегії; обіймав цю посаду до 1977.
1977 закінчив державну кар’єру; став одним із топ-менеджерів корпорації «Дженерал Електрик» (англ. General Electric), де відповідав за енергетичний і згодом авіаційний напрями.
1984 залишив «Дженерал Електрик» і став віце-президентом з аерокосмічної діяльності компанії «Текстрон» (англ. Textron).
З 1990 працював у корпорації «Дженерал Дайнемікс» (англ. General Dynamics Corporation): спочатку заступником голови, з 1991 до 1994 — головою та генеральним директором.
Заснував фундацію свого імені (англ. William A. Anders Foundation), яка опікується питаннями освіти та охорони навколишнього середовища. 1996 під егідою фундації було створено Музей авіаційної спадщини (англ. Heritage Flight Museum) у м. Беллінгемі (шт. Вашингтон), який очолив.
Член Національного інженерного товариства США «Taу Бeтa Пi» (англ. Tau Beta Pi Association), Американського ядерного товариства (англ. American Nuclear Society), Американського інституту аеронавтики і астронавтики (англ. American Institute of Aeronautics and Astronautics, АIAA).
Нагороди та відзнаки
Нагороджений медаллю ВПС США «За видатні заслуги», медаллю НАСА «За видатні заслуги».
1983 ім’я Андерса внесено до Міжнародної космічної зали слави, 1997 — до Зали слави американських астронавтів.
Кратер Андерса на Місяці названо на його честь.
Додатково
Одну з найвідоміших фотографій Землі з космосу («Схід Землі») зробив Андерс з орбіти Місяця 24.12.1968 із космічного корабля «Аполлон-8».
Література
- French F., Burgess C. In the Shadow of the Moon. A Challenging Journey to Tranquility, 1965–1969. Lincoln; London : University of Nebraska Press, 2010. 464 p.
- Israelien G., May B., Eicher D. et al. Starmus: 50 Years of Man in Space. London : Carlton Books, 2014. 192 p.
- Kluger J. Apollo 8: the Thrilling Story of the First Mission to the Moon. New York : Henry Holt and Company, 2017. 320 p.
- Kurson R. Rocket Men: The Daring Odyssey of Apollo 8 and the Astronauts Who Made Man's First Journey to the Moon. New York : Random House, 2018. 384 p.
- Maj. Gen. William A. Anders // Heritage Flight Museum. URL: https://web.archive.org/web/20121030132004/http://www.heritageflight.org/content/about-2/maj-gen-william-a-anders/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Торопчинов Ю. Ю. Андерс, Вільям Елісон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андерс, Вільям Елісон (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.02.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
