Андраш II Єрусалимський

А́ндраш II Єрусали́мський (угор. ІІ. Jeruzsálemi András; ІІ. Jeruzsálemi Endre; 1175 — 21.09.1235) — галицький князь (1188–1189) та король Угорщини (1205–1235) з династії Арпадів.

Зійшов на престол після тривалої боротьби зі старшим братом, королем Імре I, та його малолітнім сином Володиславом. У серпні 1205, після загибелі князя Романа Мстиславовича, на зустрічі з його вдовою в м. Сянок погодив отримання титулу короля Галичини і Володимирії та захист малолітніх спадкоємців — Данила й Василька Романовичів.

1211 для оборони східних кордонів держави від половців Андраш ІІ Єрусалимський запросив до Угорщини лицарів Тевтонського ордену, надавши їм володіння в області Бурца (Трансільванія), але через наміри хрестоносців вивести ці землі з королів. підпорядкування в 1225 вислав їх із країни. Взяв участь у П’ятому хрестовому поході (1217–1221), однак, не досягнувши суттєвих успіхів, 1218 повернувся на батьківщину.

Сприяв діяльності католицьких місіонерів. У 1220-х розселив половців в Угорщині. У внутрішній політиці Андраш ІІ Єрусалимський спирався на магнатів та іноземців, надавав їм великі земельні володіння, що спричинило невдоволення сервієнтів (слуг короля, зобов’язаних нести військову службу). На їхню вимогу 1222 Андраш ІІ Єрусалимський видав «Золоту буллу», яка обмежувала права короля й водночас закріплювала привілеї середньої і дрібної знаті, дозволяла чинити спротив династам у разі невиконання ними своїх зобов’язань. Нова редакція «Золотої булли» (1231) та договір Андраша ІІ Єрусалимського з папським легатом Я. Пренестіно біля Береґа (1233) закріплювали привілеї угор. духівництва.

Література

  1. Werthner M. Az Árpádok családi tőrténete. Nagybecskereken: Pleitz Fer. Pál, 1892. viii+629 o.;
  2. Гарайда И. Галицька политика угорскихь королёвь Бейлы ІІІ-го и Андрія ІІ-го // Зоря. 1943. № 1–4. С. 159–168;
  3. Font M. II. András király politikája és hadjáratai // Századok. 1991. Évf. 125. Sz. 1–2;
  4. Kristo G. Die Arpaden-Dynastie: Die Geschichte Ungarns von 895 bis 1301. Budapest: Corvina, 1993. 310 S.;
  5. De bulla aurea Andreae II regis Hungariae, 1222 / Ed. by L. Besenyei, G. Érszegi, M. Gorlero. Verona, 1999. 254 p.;
  6. Масан О. Німецький орден у Семигороді // Питання стародавньої та середньовічної історії й етнології. 2002. Т. 1. С. 74–94;
  7. Головко О. Б. Східна політика угорського короля Андрія ІІ (перша третина ХІІІ ст.) // Українсько-угорські етюди. 2010. Вип. 1. С. 120–141;
  8. Zimmermann H. Der Deutsche Orden im Burzenland: eine diplomatische Untersuchung. Köln; Weimar; Wien: Böhlau Verlag, 2011. XI+246 S.;
  9. Berend N., Urbańczyk P., Wiszewski. P. Central Europe in the High Middle Ages: Bohemia, Hungary and Poland, c. 900–

c. 1300. Cambridge, 2013. ІХ+536 p.

М. М. Волощук Т. С. Горбач

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Волощук М. М., Горбач Т. С. Андраш II Єрусалимський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андраш II Єрусалимський (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
10.10.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶