Андреєв, Борис Федорович
Андре́єв, Бори́с Фе́дорович (рос. Андреев, Борис Фёдорович; 09.02.1915, м. Саратов, тепер РФ — 25.04.1982, м. Москва, тепер РФ) — актор театру і кіно, народний артист СРСР (з 1962).
|
Андреєв, Борис Федорович (Андреев, Борис Фёдорович) | |
|---|---|
| Народження | 09.02.1915 |
| Місце народження | Саратов |
| Смерть | 25.04.1982 |
| Місце смерті | Москва |
| Alma mater | Саратовське театральне училище |
| Напрями діяльності | кіномистецтво, театр |
Життєпис
Народився в робітничій сім’ї. Працював слюсарем і відвідував драматичний гурток.
Закінчив 1937 Саратовське театральне училище. 1937‒1938 — актор Саратовського театру драми ім. К. Маркса (тепер Саратовський державний академічний театр драми ім. І. А. Слонова), 1938‒1941 — Київської кіностудії (тепер Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка), 1944‒1982 — Театру-студії кіноактора (м. Москва, тепер Державний театр кіноактора).
Був головою акторської секції Спілки кінематографістів СРСР (1960–1982).
Творчість
Створив низку психологічно глибоких, реалістичних образів. Знімався на українських кіностудіях у фільмах: «Винищувачі», «Трактористи» (обидва — реж. І. Пир’єв), «Велике життя» (реж. Л. Луков), усі — 1939; «Богдан Хмельницький» (1941, реж. І. Савченко), «Олександр Пархоменко» (1942, реж. Л. Луков), «Максимко» (1952, реж. В. Браун), «Доля Марини» (1953, реж. В. Івченко, І. Шмарук), «Над нами Південний Хрест» (1965, реж. І. Болгарин, В. Іллєнко), «Нісенітниця» («Сапоги всмятку»; 1978, реж. М. Іллєнко), усі — Київська кіностудія; «День ангела» (1968, реж. С. Говорухін, Одеська кіностудія художніх фільмів).
Зіграв ролі в стрічках за сценаріями О. Довженка: Сава Зарудний («Поема про море», 1958), Генерал Глазунов («Повість полум’яних літ», 1960), дід Платон («Зачарована Десна», 1964), усі — реж. Ю. Солнцева, «Мосфільм». Серед інших фільмів: «Два бійці» (1943), «Сказання про землю Сибірську» (1947), «Падіння Берліна» (1949), «Ілля Муромець» (1956; перший радянський широкоекранний фільм), «Похмурий ранок», «Жорстокість» (обидва — 1959), «Дорога до причалу» (1962), «Оптимістична трагедія» (1963), «Острів скарбів» (1971), «Діти Ванюшина» (1973), «Сльози капали» (1982) та ін.
Брав участь у зйомках документальних фільмів «Петро Мартинович і роки великого життя» (1974, присвячений П. Алейникову), «Іван Пир’єв» (1978) та ін., а також в озвучуванні мультфільмів.
Нагороди
Державні (Сталінські) премії (1948, 1950). Премія за найкращий акторський склад Каннського МКФ (1955; фільм «Велика родина»). Премія за найкращу чоловічу роль Всесоюзного кінофестивалю в м. Києві (1959; за участь у фільмі «Про море»). Премія МКФ у м. Сан-Франциско «Золоті ворота» (1963; за участь у фільмі «Оптимістична трагедія»).
Нагороджений орденами Леніна (1967), Жовтневої революції (1974), Червоної Зірки (1944).
Література
- Иванова Т. В. Борис Андреев. Москва : Искусство, 1966. 151 с.
- Кино / Гл. ред. С. И. Юткевич. Москва : Советская энциклопедия, 1986. 640 с.
- Борис Андреев. Воспоминания, статьи, выступления, афоризмы. Москва : Искусство, 1991. 254 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мороз Т. Д Андреєв, Борис Федорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андреєв, Борис Федорович (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
