Андронік II Палеолог
Андро́нік ІI Палеоло́г (грецьк. Ανδρόνικος Β' Παλαιολόγος) (25.03.1259 м. Нікея, тепер м. Ізник, Туреччина – 13.02.1332, м. Константинополь, тепер м. Стамбул, Туреччина), державний діяч, візантійський імператор у 1282–1328. Народився у родині візантійського імператора Михаїла VIII Палеолога і його дружини Феодори Дукіни Ватаца.
|
Андронік II Палеолог (Ανδρόνικος Β' Παλαιολόγος) | |
|---|---|
| Народження | 25.03.1259 |
| Місце народження | Нікея |
| Смерть | 13.02.1332 |
| Місце смерті | Константинополь |
| Напрями діяльності | політика |
1272, у віці 13 років, формально оголошений співправителем свого батька. Під час співправління за завданнями батька виконував низку державних обов’язків, завдяки чому на час початку одноосібного правління мав значний адміністративний досвід.
Одразу після смерті батька скликав Собор східної (православної) церкви, який розірвав укладену на Другому Ліонському соборі 1274 унію з Римом.
Під час правління Андроніка II було продовжено військовий союз Візантії з Золотою Ордою, одним із засобів забезпечення якого було укладення шлюбів дочок імператора з ханами Тохтою (бл. 1270–1312 або 1313, правив у 1291–1312 або 1313) і Узбеком (бл. 1282–1341, правив у 1313–1341). Одним із результатів цього союзу була участь монгольських військ на боці Візантії у війні проти турків-сельджуків 1308, завдяки якому Візантія відновила контроль над регіоном Віфінія (північ півострова Мала Азія).
У 1294–1320 був співправителем свого сина Михаїла IX Палеолога. Після смерті останнього й позбавлення прав на престол сина Михаїла IX, онука Андроніка II Андроніка III Палеолога, правив одноосібно.
1321 частина візантійської знаті оголосила Андроніка III імператором, унаслідок чого розпочалася громадянська війна. 1327 Андронік II розпочав перемовини про відновлення скасованої 1282 унії з Римом, однак їх було припинено через протидію з боку константинопольського патріарха Ісайї.
Війська Андроніка II зазнали поразки у бойових діях проти прихильників Андроніка III. Після взяття м. Константинополя військами Андроніка ІІІ Андронік II втратив владу, а Андронік III був офіційно висвячений на царство патріархом Ісайєю. Після втрати влади прийняв чернечий постриг, помер у монастирі.
Література
- Laiou A. E. Constantinople and the Latins: the Foreign Policy of Andronicus II, 1282-1328. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1972/ XII+390 p.;
- Κοντογιαννοπούλου Α.. Η εσωτερική πολιτική του Ανδρονίκου Β΄ Παλαιολόγου (1282-1328): Διοίκηση – Οικονομία. Θεσσαλονίκη: Κέντρο Βυζαντινών Ερευνών, 2004. 352 σ.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
