Андростендіон
Андростендіо́н (від грец. ἀνήρ (ἀνδρός) — чоловік і грец. στένωσις — звуження) — гормон, належить до андрогенів, у обох статей синтезується статевими залозами (яєчниками і яєчками) та корою наднирників, перетворюється на інші статеві гормони. Андростендіон бере участь у статевому дозріванні, відповідає за розвиток вторинних чоловічих статевих ознак, є попередником тестостерону й естрадіолу. Рівень його синтезу корою наднирників контролюється адренокортикотропним гормоном (АКТГ). Андрогенна дія значно слабша, порівняно з іншими гормонами даної групи, наприклад, тестостероном. У дітей відмічають поступове зростання рівня андростендіону, починаючи з 7-річного віку. При чому, у хлопчиків зростання рівня андростендіону відбувається значно раніше (до 2 років) чим тестостерону.
У дорослих рівень андростендіону має високу добову мінливість: до 40 % з максимальним значенням у ранкові години (7.00 – 10.00) й мінімальним — у вечірній час (після 23.00). У жінок рівень гормону залежить від дня менструального циклу — найвища концентрація спостерігається всередині циклу. При фізіологічній вагітності рівень андростендіону також зростає. За рівнем синтезу андростендіону визначають функціональну активність статевих залоз та кори наднирників. Підвищений рівень синтезу андростендіону спостерігається за синдрому полікістозних яєчників, а також може свідчити про гіперплазію, розвиток пухлини в корі наднирників або АКТГ-продукуючої пухлини. Зниження рівня андростендіону в крові спостерігається значно рідше і може свідчити про функціональні порушення в корі наднирників й статевих залозах. Визначення рівня андростендіону в комплексі з іншими андрогенами використовується для оцінки андрогенного статусу і виявлення джерела гіперандрогенії, вродженої дисфункції кори наднирників (разом з 17-оксипрогестероном та кортизолом є її маркером й використовується для моніторингу ефективності глюкокортикоїдної терапії).
Література
- Герасимова Т. В., Гопчук О. М. Корекція гіперандрогенних порушень у жінок із синдромом полікістозних яєчників // Здоровье женщины. 2015. № 6 (102). С. 136–140.
- Боднар П. М., Михальчишин Г. П., Комісаренко Ю. І. та ін. Ендокринологія. 4-те вид., оновл. та допов. Вінниця, 2017. 450 с.
- Семенюк Л. М., Дем’яненко Л. В., Яроцька К. М. Профілактика рецидивів та реабілітація жінок репродуктивного віку, прооперованих з приводу лейоміоми матки на тлі метаболічного синдрому // Клінічна ендокринол. та ендокринна хір. 2018. № 1 (61). С. 69–78.
- Бурка О. А., Тутченко Т. М. Сучасні підходи до діагностики розповсюджених форм гіперандрогенії в жінок репродуктивного віку // Reproductive Endocrinology. 2019. № 2 (46). С. 39–45.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Андростендіон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андростендіон (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
