Андрушівський район

Герб
Прапор
Андрушівська астрономічна обсерваторія «Липневий ранок», павільйон «Східне око»
Костел Св. Клари в с. Городківці

Андру́шівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Житомирської області України.
Ліквідований 17.07.2020.

Географічне положення

Андрушівський район розташовувався у південно-східній частині Житомирської області в заплаві р. Гуйви. Межував на заході з Бердичівським, на північному заході — з Житомирським, на півночі — з Коростишівським, на сході — з колишнім Попільнянським, на півдні — з Ружинським районами області, на південному заході — з Козятинським районом Вінницької області. У районі 41 населений пункт: 1 місто (Андрушівка), 1 селище (Червоне) та 39 сіл.

Територія — 960 км2. Районний центр — м. Андрушівка.

Історична довідка

Територія Андрушівського району була заселена в 1 тис. до н. е. У районі знайдено знаряддя праці доби бронзи, виявлено залишки ранньослов’янських поселень. У «Літописі Руському» серед фортець південного порубіжжя згадуються Котельниця (тепер с. Стара Котельня), Ярополч (с. Яроповичі) і Мунарів (с. Городище).

1793 разом із землями Правобережної України територія району увійшла до складу Російської імперії. Наприкінці 18 — на початку 19 ст. з’явилися виробничі об’єкти промислового значення: винокурня, шкіряний завод, водяні млини. Була розвинена цукрова промисловість.

1869 А. Терещенко викупив маєтки у графів Бержинського (м. Андрушівка) та Грохольського (смт Червоне). 1870 у смт Червоному почав діяти цукровий завод, 1873 споруджено завод на базі Андрушівської цукроварні. Від 1876 функціонує цукрозавод у с. Іванкові, з 1883 — спиртовий завод у м. Андрушівці. Одним із найбільших спиртових заводів на Волині був завод у смт Червоному, який також належав Терещенкам.

Напередодні Першої світової війни Ф. Терещенком при Червоненському цукровому заводі були організовані авіамайстерні. Бойові дії Першої світової війни на території району не велися, але війна призвела до занепаду господарства. У червні 1920 встановлено радянську владу. Було націоналізовано цукрові заводи, почалася реорганізація сільського господарства.

22.11.1937 Андрушівський район увійшов до складу Житомирської області. Під час Другої світової війни район було окуповано військами нацистської Німеччини. Згодом збудовано комбікормовий завод, здійснювалося будівництво тваринницьких комплексів у селах району.

Ліквідований 2020 унаслідок адміністративно-територіальної реформи. Тепер частина новоутвореного Бердичівського району

Природа

Геологічна будова та ґрунти

Територія Андрушівського району розташована в межах північно-західної частини Українського кристалічного щита. Геологічну структуру формують метаморфічні, місцями магматичні і вулканогенно-теригенні породи докембрійського фундаменту, перекриті корою вивітрювання й малопотужним осадовим чохлом.

Ґрунти родючі: у південно-західній частині — здебільшого чорноземні глибокі мало- й середньогумусні, у північно-східній частині — сірі лісові ґрунти.

Корисні копалини

Серед корисних копалин: поклади бурого вугілля (розріз Андрушівський — Північний), гранітів, піску, глини, торфу.

Ландшафти

У лісостеповій частині району переважав тип місцевості вододільних слабо- і добре дренованих лесових рівнин, по долинах річок — долинно-зандрові типи місцевостей, подекуди розвинуті типи моренно-зандрових і моренних рівнин.

Клімат

Клімат помірно-континентальний з теплим вологим літом та м’якою хмарною зимою. Середня температура січня — - 5,6 С, липня — + 18,7 С. Період із температурою понад +10 С становить 156 днів. Кількість опадів — 527 мм на рік, із них 60 % випадало в теплий період року. Спостерігалися бездощові періоди до 60 днів, посухи і суховії, сильні дощі, 1–2 дні (рідше 4-6 днів) із градом. Значної шкоди завдавали пізні весняні та ранні осінні заморозки. Взимку були можливі низькі температури протягом 25 днів, ожеледь до 15 днів і більше. Андрушівський район належав до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони.

Річки

Площа водяного дзеркала річок, озер, ставків — 1,9 тис. га. Територією району протікали річки: Гуйва, Пустоха, Ірпінь, Руда, Лебединець, Ів’янка, Кам’янка, Горбатка, Унава, Білуга, Боярка. Середня густота річкової сітки 0,20-0,26 км/км2. Для річок характерне мішане живлення з переважанням снігового. Понад 50 % річкового стоку припадав на талі снігові води.

Рослинний і тваринний світ

Андрушівський район знаходився в межах лісостепової зони. Площа лісів — 8,5 тис. га. Основні породи дерев: дуб, граб, сосна, вільха.

У лісах району — багато чагарників та багаторічних трав’янистих рослин, які дають їстівні плоди та ягоди: ліщина, калина, малина, глід, суниця, чорниця та інші. Флористичне багатство району — близько 400 видів лікарських рослин. Ліси були багаті на гриби. Серед їстівних грибів найбільш поширені білий гриб, підберезовик, маслюк, опеньок, моховик.

У лісах водяться копитні ссавці: лось, благородний олень, козуля, дикий кабан; гризуни — бобер, білка; хижі ссавці — лисиці. Поширені борсук, мала куниця, чорний тхір, ласка, горностай. Орнітофауна представлена білим лелекою, сірою чаплею, сірими куріпками, крижнями, лебедями тощо.

Водоймища району були придатні для риборозведення. Вирощували коропа, білого амура, товстолобика та ін.

Основні загрози і ризики в сфері природокористування

У лісостеповій частині поширені прискорені лінійний розмив і площинний змив, розвинуті суфозійно-просадочні явища, на піщаних терасах — дефляція, подекуди карстоутворення (на межиріччі Ужу і Грезлі). У цій частині здійснювали комплексні ґрунтозахисні меліорації (хімічні, водорегулюючі), проводять роботи по відновленню лісів і поліпшенню луків.

Населення

Загальна кількість населення (2017, оцінка) — 33 389 осіб, густота — 34,9 осіб/км2.

У складі населення переважали українці. Українську мову назвали рідною 97,7 % мешканців, російську — 2,0 %, білоруську — 0,1 % (2001, перепис). За віковою структурою переважало працездатне населення (57,7 %).

Господарство

Промисловість

Функціонували підприємства: ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», ПАТ «Червоненський цукровик», ТДВ «Восход», ДП «Червоненський завод продтоварів», ТОВ «Гаргур Фінгер Джойнт» та ін. Здійснюється виробництво цукру, спирту, дріжджів, сиру, масла, м’ясопродуктів та ін. продтоварів, одягу, побутової хімії, пиломатеріалів і меблевих щитів.

Сільське господарство

Загальна площа сільськогосподарських угідь — 70,0 тис. га, зокрема 63,5 тис. га ріллі. Продукція рослинництва становила 87 %, тваринництва — 13 % обсягу сільського господарства. виробництва. Основні напрями сільського господарства: у рослинництві — виробництво зерна, цукрового буряку, ріпаку, у тваринництві — м’ясо-молочне скотарство і птахівництво.

Охорона здоров’я

Мережа галузі охорони здоров’я Андрушівського на 2019 налічувала 41 заклад: 1 центральна районна лікарня, 2 центри ПМСД, 1 міська та 10 сільських лікарняних амбулаторій.

Транспорт і зв’язок

Територією району проходить автодорога Р-18 Житомир — Попільня — Ставище, залізниця Київ — Козятин (ст. Брівки) та залізнична гілка Брівки — Андрушівка.

Наука та освіта

В районі функціонували Андрушівська астрономічна обсерваторія «Липневий ранок», 21 загальний заклад освіти та 26 дошкільних закладів, 2 позашкільних закладів освіти.

Культура і мистецтво

Серед закладів культури: районні будинок культури й бібліотека для дорослих і дітей, центр дозвілля у смт Червоне, будинки культури в селах Старій Котельні та Іванкові, Андрушівська школа мистецтв із філіалом у с. Новоівницькому та ін.

У районі на обліку перебувало 178 об’єктів культурної спадщини, з них 87 пам’яток історії, 37 пам’яток археології (з яких 2 національного значення), 8 пам’яток монументального мистецтва, 46 нововідкритих пам’яток. Серед пам’яток архітектури — палац Грохольських-Терещенків із низкою експонатів у смт Червоне (1851); палац Бержинських-Терещенків у м. Андрушівці (1867) із садово-парковим ансамблем, костел Св. Клари у с. Городківці (1913). Напівзруйновані пам’ятки — маєток Сцібор-Рильських у с. Бровках Перших, костел Антонія Падуанського у с. Старій Котельні. Від маєтку Терещенків у с. Івниці залишився парк із каскадом озер.

Спорт

Для фізичного розвитку молоді в районі було сформовано хорошу спортивну базу: районний стадіон «Колос», майданчик із синтетичним покриттям (42х22 м), 14 спортивних залів, 22 пристосованих спортивних приміщень, 96 площинних спортивних споруд (із них футбольних полів — 18). У районі діє дитячо-юнацька спортивна школа з 5 відділеннями (волейбол, футбол, легка атлетика, гирьовий спорт та греко-римська боротьба).

Спортсмени району брали участь у районних, обласних і Всеукраїнських змаганнях. Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту тісно співпрацював з футбольною командою ветеранів «Аміко», яка бере участь у чемпіонаті та розіграші кубка України серед ветеранів.

Додатково

Особливої милозвучності набуває аматорський спів при виготовленні унікальної місцевої страви з оригінальною назвою «крупка». Технологія її приготування відома лише жителям с. Мостове. І хоча господині щедро діляться рецептурою, неймовірно смачною вона виходить лише в місцевих господинь. Клопотанням відділу культури Андрушівської райдержадміністрації провадилася організаційна робота по занесенню технології виготовлення «крупки» до Попереднього списку об’єктів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО від України.

Література

  1. Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1973. Т. 6: Житомирська область. 752 с.
  2. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини. 1795–2006 роки. Житомир : Волинь, 2007. 619 c.
  3. Мокрицький Г. П. Цікава Житомирщина : у 4 т. Житомир : Волинь, 2012.
  4. Романюк Н. Й. Пріоритетні галузі виробництва підприємців Волині (друга половина ХІХ–початок ХХ ст.) // Науковий вісник Східноєвропейського #національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. 2015. № 5. С. 21–27.
  5. Головне управління статистики у Житомирській області (офіційний сайт). URL: http://www.zt.ukrstat.gov.ua/
  6. Про Андрушівський район // Андрушівська районна рада (офіційний сайт). URL: http://andrrada.zt.gov.ua/index.php/pro-raion
  7. Соціальна сфера // Андрушівська районна державна адміністрація (офіційний сайт). URL: http://andrda.zt.gov.ua/sots_kultura.shtml
  8. Соціально-економічний паспорт Андрушівського району // Андрушівська районна державна адміністрація (офіційний сайт). URL: http://andrda.zt.gov.ua/passport.shtml

Автор ВУЕ

С. Л. Чемерис


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Чемерис С. Л. Андрушівський район // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андрушівський район (дата звернення: 13.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.07.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶