Андрійченко, Борис Миколайович
Андрі́йченко, Бори́с Микола́йович (03.02.1925, с. Революційне, тепер с. Бугаївка Вовчанського району Харківської області, Україна — 15.08.1999, м. Київ, Україна) — письменник. Писав українською мовою.
Андрійченко, Борис Миколайович | |
---|---|
Народження | 03.02.1925 |
Місце народження | Бугаївка |
Смерть | 15.08.1999 |
Місце смерті | Київ |
Alma mater | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
Напрями діяльності | літературна діяльність |
Життєпис
Під час Другої світової війни й тимчасової окупації України нацистами був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Там брав участь у діяльності підпільної організації «Месники». Був засуджений на довічне ув’язнення, перебував у концтаборі Маутгаузен.
Служив у Радянській армії (1945–1950). У 1951–1971 працював журналістом і редактором газет Одещини.
Член Спілки радянських письменників України (з 1962). У 1966 закінчив філологічний факультет Одеського університету (тепер Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).
Завідував редакцією у товаристві «Знання» УРСР (1972–1974) та журналі «Хлібороб України» (1977–1980), працював у редакції газети «Літературна Україна» (1974–1977).
Творчість
Перший літературний твір — оповідання «Перша получка» («Літературна Одеса», 1955, № 12).
У збірнику оповідань «Степові далі» (1958) і повісті «Радість» (1961) зосередив увагу на темі села. Пережиті ним події в окупованій Україні та у нацистській Німеччині лягли в основу повісті «Месники» (1959) та роману «Вогонь і попіл» (1986). У літературно-публіцистичному нарисі «Біля джерел творчості» (1975) Андрійченко показав читачеві творчу лабораторію письменника.
Захоплювався дослідженнями з історії землеробства, опублікував у журналі «Хлібороб України» 40 науково-популярних нарисів під рубрикою «З історії рослин» (1982–1988). У цьому ж часописі вийшла повість «Лагуна» (1978, № 6–10), лейтмотивом якої є зв’язок природи й людини — дбайливого господаря та розумного споживача природних багатств.
Твори
- Степові далі. Одеса : Обласне видавництво, 1958. 85 с.
- Месники. Одеса : Книжкове видавництво, 1959. 272 с.
- Радість. Одеса : Одеське книжкове видавництво, 1961. 200 с.
- Вогонь і попіл. Київ : Радянський письменник, 1986. 344 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Сьомочкіна-Рижко О. М. Андрійченко, Борис Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андрійченко, Борис Миколайович (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 01.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Генеральний штаб Збройних сил України
Державна прикордонна служба України
Кіберполіція
Національна поліція України