Анодний протектор
Ано́дний проте́ктор — виріб, призначений для антикорозійного захисту конструкцій.
Характеристика
Антикорозійні протектори виготовляють з металу, що має нижчий потенціал електрохімічний, ніж метал конструкції, яку захищають від корозії. У разі приєднання протектора до конструкції утворюється гальванічна пара, в якій протектор виконує роль анода і, розчиняючись у навколишньому середовищі, захищає від руйнування основну конструкцію. Після остаточного розчинення анодного протектора або втрати контакту між ним і конструкцією протектор потребує заміни.
Застосування
Анодний протекторний захист ефективний лише в нейтральних електропровідних середовищах. Застосування в кислих розчинах є недоцільним у зв’язку з високою швидкістю саморозчинення.
В анодних протекторах зазвичай використовують цинк, алюміній, магній. Застосування чистих металів не завжди доцільне: чистий цинк розчиняється нерівномірно через крупнозернисту структуру, поверхня чистого алюмінію вкривається щільною оксидною плівкою, магній має високу швидкість власної корозії. Для надання анодним протекторам необхідних експлуатаційних властивостей до їх складу вводять легуючі елементи (див. Легування).
Цинкові та алюмінієві анодні протектори застосовують для захисту металевих об’єктів, що експлуатуються в проточній морській воді, а також портових споруд і конструкцій, розташованих у прибережному шельфі. Цинк добре зарекомендував себе як анодний протектор корпусів морських суден.
Магнієві анодні протектори використовують переважно для захисту невеликих металевих споруд у середовищах з низькою електропровідністю, де ефективність дії алюмінієвих і цинкових протекторів недостатня, — у ґрунтах, прісних або слабосолоних водах. Однак через високу швидкість власного розчинення та схильність до утворення на поверхні важкорозчинних сполук область експлуатації магнієвих анодних протекторів обмежується середовищами з водневим показником рН = 9,5–10,5. У разі захисту магнієвими анодними протекторами закритих систем, наприклад, резервуарів, необхідно враховувати можливість утворення гримучого газу (суміші двох об’ємів водню та одного об’єму кисню) внаслідок виділення водню в катодній реакції, що перебігає на поверхні магнієвого сплаву. Використання магнієвих анодних протекторів пов’язане також із небезпекою втрати металом пластичності, що викликана поглинанням водню (розвитку водневої крихкості) і корозійного розтріскування обладнання.
Джерела
- ДСТУ Б В.2.6-193:2013. Захист металевих конструкцій від корозії. Вимоги до проектування. Київ : Мінрегіон України, 2013. 31 с.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004. Т. 1. 640 с.
- Захаркін О. У. Технологічні основи машинобудування. Суми : Сумський державний університет, 2009. 138 с.
- Бик М. В., Букет О. І., Васильєв Г. С. Методи захисту обладнання від корозії та захист на стадії проектування. Київ : Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, 2018. 318 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Каменська Т. А. Анодний протектор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анодний протектор (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.02.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
