Анозогнозія

Анозогно́зія (від а… — заперечний префікс, грец. νόσος — хвороба γνῶσις — знання) — відсутність або зниження критики до свого хворобливого стану, зниження адекватної оцінки своїх тілесних та/або психічних проблем зі здоров’ям, неусвідомлене заперечення механізмів виникнення хвороби, власних можливостей, пов’язаних із наявною хворобою.

Термін увів і описав 1914 Ж. Бабінські (1857—1932; Франція). Інколи поняттям «анозогнозія» позначають синдром Антона — Бабінські. Перші описові роботи з неврологічного генезу анозогнозії належать неврологам Ж. Бабінські, Г. Антону (Австрія). Анозогнозія може виявлятися у кількох варіантах:

1) як прояв ураження головного мозку; спостерігається як варіант аутопагнезії — неусвідомлення дефекту власного тіла, наприклад паралічу кінцівок. Зона локалізації ураження — переважно права тім’яна частка головного мозку. Причини ураження — найчастіше пухлини головного мозку, інсульт, травма;

2) як прояв психічного розладу, коли пацієнт не усвідомлює та некритично ставиться до свого захворювання, до власних можливостей. Це зазвичай негативно впливає на формування прихильності до терапії.

Найчастіше анозогнозію у разі психічних порушень виявляють за такими ознаками: залежність від психоактивних речовин (алкоголізм, наркоманія), маячні розлади, шизофренія, біполярний афективний розлад (маніакальна фаза), розлад особистості, порушення харчової поведінки (анорексія, булімія), розумова відсталість, органічне ураження нервової системи, гістріорні розлади, що сягають ступеня психозу (синдром Ганзера, псевдодеменція);

3) як варіант психологічного захисту неусвідомленого характеру за внутрішнього морального конфлікту пацієнта або конфлікту з оточенням. Спостерігається відчуття провини та/або сорому, пов’язані з хворобою, соціальними вимогами, стигматизацією, внутрішньою картиною хвороби.

Література

Plutchik R. Emotions and psychotherapy: A psycho evolutionary perspective // Ed. H. Kellerman. Emotion: Theory, research and experience. San Diego : Academic Press, 1990. Vol. 5. P. 3–41.
Collins A. A., Remington G. J., Coulter K., Birkett K. Insight, neurocognitive function and symptom clusters in chronic schizophrenia // Schizophr Res. 1997.Vol 27 (1). P. 37–44.
Либин А. В., Либина А. В. Стили реагирования на стресс: психологическая защита или совладание со сложными ситуациями? // Стиль человека: психологический анализ / Под ред. А. В. Либина. Москва : Смысл, 1998. С. 190–204.
Абабков В. А. Защитные психологические механизмы и копинги: анализ взаимоотношений. Санкт-Петербург : Речь, 2004. 158 с.
Vos M. S., de Haes J. C. Denial in cancer patients, an explorative review // Psychooncology. 2007. № 1. Р. 12–25.
Рыбакова Ю. В., Илюк Р. Д. и др. Методика оценки анозогнозии у больных алкоголизмом. Методические рекомендации. Санкт-Петербург : НИПНИ им. В. М. Бехтерева, 2011. 37 с.
Узлов Н. Д. Анозогнозия как защитный механизм и способ совладания с болезнью // Медицинская психология в России: электрон. науч. журн. 2013. № 6 (23). URL: http://mprj.ru/archiv_global/2013_6_23/nomer/nomer01.php

Автор ВУЕ

О. С. Чабан

Покликання на цю статтю: Чабан О. С. Анозогнозія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анозогнозія (дата звернення: 11.05.2024).