Анофрієв, Олег Андрійович

Анофрієв.jpg

Ано́фрієв, Оле́г Андрі́йович (рос. Анофриев Олег Андреевич; 20.07.1930, м. Геленджик, Краснодарський край, Російська Федерація — 28.03.2018, м. Москва, Російська Федерація) — актор театру та кіно, співак, автор пісень, народний артист Російської Федерації (з 2004).

Анофрієв, Олег Андрійович

Народження 1930
Місце народження Геленджик
Місце смерті Москва
Alma mater Московський художній академічний театр
Напрями діяльності акторське мистецтво, музичне мистецтво


Життєпис

Закінчив Школу-студію МХАТ (1954). Працював у театрах м. Москви: з 1954 — у Центральному дитячому театрі, з 1960 — у Театрі ім. В. Маяковського, з 1962 — у Театрі ім. Моссовєта, у 1972–1995 — у Театрі-студії кіноактора (тепер — Державний театр кіноактора).

Творчість

Серед театральних ролей: Василій Тьоркін («Василій Тьоркін», за поемою О. Твардовського), матрос Віленчук («Шторм» В. Біль-Білоцерківського, обидві — Театр ім. Моссовєта), моновистава «Тобі одній та про саму тебе» (Театр-студія кіноактора). Багато працював на естраді, телебаченні та радіо. Як кінорежисер поставив комедійну мелодраму «Бути закоханим» (1992). Знявся у понад 50 фільмах у ролях характерного й комедійного плану, зокрема: «Казка про втрачений час» (1964, старий Пєтя Зубов), «Автомобіль, скрипка та собака Клякса» (1974, музикант), «Інкогніто з Петербурга» (1978, Бобчинський), «Людина з бульвару Капуцинів» (1987, Тапер), «Кримінальний квартет» (1987, Фельдман), «Дві стріли. Детектив кам’яної доби» (1989, Барабанник). Автор текстів пісень і музики до багатьох ігрових та анімаційних стрічок. Озвучив персонажів у понад 20 анімаційних фільмах («Бременські музики», 1969; «Відважний Робін Гуд», 1970; «Як Левеня та Черепаха співали пісню», 1974; «Дуже Синя Борода», 1979). Знявся у фільмах українських студій: «Мандрівка в молодість» (1957, Крушинський), «Артист з Коханівки» (1961, Мишко), «Перевірено, мін немає» (1965, Мамалижкін). Випустив книги поезії та спогадів «Солдат і балерина» (1999), «Є лише мить» (2011). Автор тексту й музики пісні «Солдатський лист» до українського фільму «Розвідники» (1968).

Твори

  • Солдат и балерина. Москва : Рипол Классик, 1999. 335 с.
  • Есть только миг. Москва : Рипол Классик, 2011. 400 с.

Література

  1. Чуткова В. Олег Анофриев: Кумир вашему дому // Новая газета. 2003. 30 января;
  2. Хабаров В. Человек-оркестр Олег Анофриев // Гудок. 2014. 11 апреля.
  3. Голос детства. Умер советский актер и певец Олег Анофриев // Страна.ua. 2018. URL: https://strana.ua/news/132606-chto-izvestno-ob-artiste-olehe-anofrieve-holose-sovetskikh-filmov-i-multfilmov.html
  4. Умер исполнитель песни "Спят усталые игрушки" Олег Анофриев // 112.ua. 2018. URL: https://112.ua/mir/umer-ispolnitel-pesni-spyat-ustalye-igrushki-oleg-anofriev-439390.html
  5. Умер Олег Анофриев. Вспоминаем лучшие песни артиста из советского кинематографа // Афиша. 2018. URL: http://afisha.bigmir.net/movie/articles/240129-Umer-Oleg-Anofriev--Vspominaem-luchshie-pesni-artista-iz-sovetskogo-kinematografa

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Войтенко В. М. Анофрієв, Олег Андрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анофрієв, Олег Андрійович (дата звернення: 12.05.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶