Антацидні засоби

Антаци́дні за́соби (від анти… та лат. acidus — кислий), антациди — лікарські засоби, що знижують кислотність шлункового соку, нейтралізуючи хлоридну кислоту (HCl) шлунку.

В Анатомо-терапевтично-хімічній класифікаційній системі антацидні засоби виділено в окрему групу A02A «Антациди». Представлені препаратами Магнію, Алюмінію, Кальцію, комбінаціями та комплексами їхніх сполук і поєднанням із вітрогінними й спазмолітичними засобами.

Класифікація

Антацидні засоби поділяють на такі, що всмоктуються у шлунку (натрію гідрокарбонат, магнезії оксид, комбінації кальцію карбонату та магнію карбонату та ін.), і такі, що не всмоктуються у шлунку (фосфалюгель, маалоокс, альмагель та ін.). Характерною ознакою перших є здатність швидко нейтралізувати хлоридну кислоту в шлунку та полегшувати спричинені нею симптоми. Їх застосування супроводжується утворенням великої кількості вуглекислоти і внаслідок цього — розвитком відрижки, метеоризму, рефлюксу. Їх не рекомендується застосувати пацієнтам із гастроезофагальною рефлюксною хворобою. Для цих препаратів характерний так званий синдром кислотного рикошету, розвиток якого може призвести до загострення кислотно-залежних захворювань шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка, гіперацидний гастрит).

Антацидні засоби, що не всмоктуються, не спричиняють «синдрому рикошету», зв’язують хлоридну кислоту з утворенням нерозчинних комплексів, які виводяться через кишечник. Препарати цієї групи також нейтралізують жовч і деяку кількість пепсину. Вони обволікають слизову оболонку шлунка, захищаючи її від подразнювальної дії хлоридної кислоти, а також здатні пригнічувати активність бактерії хелікобактерпілорі (Helicobacterpylori).

Використання

Антацидні засоби застосовують

як основні засоби на початкових стадіях кислотозалежних захворювань;
як додаткові засоби під час лікування антисекреторними (кислотокоригуючими) препаратами (інгібітори протонного насосу, блокатори гістамінових Н2-рецепторів, блокатори М1-холінорецепторів та ін.);
для усунення або зниження інтенсивності печії та болю за грудиною або в епігастральній ділянці.

Головною відмінністю антацидних засобів від інших кислотокоригуючих препаратів є швидкість нейтралізації кислоти, тому швидший, але короткочасний терапевтичний ефект. У разі запальних процесів травного тракту застосовують комбіновані препарати, до складу яких входять, зокрема, алюмінію гідроксид, магнію оксид.

Література

Васильев Ю. В. Современные антацидные препараты в гастроэнтерологической практике // Лечащий Врач. 2004. № 4. URL: http://www.gastroscan.ru/literature/authors/1718
Довідник лікарських засобів зареєстрованих в Україні станом на 18.12.2017. URL: https://medhub.info
Харкевич Д. А. Фармакология. 12-е изд., испр., перераб. и доп. Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2017. 760 с.
Чекман І. С., Горчакова Н. О., Казак Л. І. та ін. Фармакологія / Під ред. І. С. Чекмана. 3-тє вид., випр. та доопрац. Вінниця : Нова книга, 2017. 784 с.
ATC / DDD Index 2017 // WHO Collaborating Centre for Drug Statistics Methodology. URL: https://www.whocc.no/atc_ddd_index/

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Мамчур В. Й., Нефьодов О. О. Антацидні засоби // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антацидні засоби (дата звернення: 7.05.2024).