Антибіотики
Антибіо́тики (від анти… і грец. βιωτιϰός – життєвий) – речовини різноманітної хімічної природи, які продукують мікроорганізми (бактерії та гриби), здатні вбивати або пригнічувати ріст інших мікроорганізмів або злоякісних пухлин багатоклітинного організму. До антибіотиків належать речовини природного й штучного походження з антибактеріальними властивостями.
Зміст
Походження
Щодо походження антибіотиків існує дві протилежні думки. Одні вчені вважають, що антибіотики потрібні бактеріям як засоби боротьби з конкурентами. Адже найбільше антибіотиків виробляють мікроорганізми, що живуть у ґрунті. На думку інших учених, антибіотики — це відходи, похибки обміну речовин, яких у бактерій дуже багато.
Історична довідка
Перший антибіотик пеніцилін виділив А. Флемінг у 1929 з мікроскопічного гриба Penicillium notatum. У промислових масштабах речовину почали виробляти під час Другої світової війни. Попри недостатню на той час ефективність і, навіть, токсичність, пеніцилін урятував багато життів. Антибіотик стрептоміцин виділений з гриба Streptomyces globisporus у 1940-х, має сильнішу дію, меншу токсичність, вражає більшу кількість збудників, зокрема й туберкульозу. Інший антибіотик – тетрациклін, порушує утворення комплексу між транспортною РНК і рибосомою, що пригнічує синтез білка. Ним лікують інфекції дихальних шляхів, органів сечостатевої системи, шкіри і м’яких тканин.
Характеристика
Антибіотики порушують ключові процеси обміну речовин бактерій – збудників захворювань. Їхня дія спрямована на руйнування цілісності мембрани чи клітинної оболонки збудника, пригнічення синтезу білків і ДНК, блокування дихальних ферментів. За дією і хімічною будовою розрізняють кілька типів антибіотиків, які виділяють в окремі групи – ряди. Антибіотики пеніцилінового ряду добувають з грибів роду пеніцил. Дія цих антибіотиків спрямована на блокування синтезу речовин, потрібних для побудови клітинної стінки збудників, внаслідок чого бактерії гинуть. Бактерії здатні протидіяти антибіотикам, внаслідок чого останні виявляються неефективними. Тому на певному етапі антибіотики одного ряду замінюють іншими для досягнення бажаного ефекту лікування. До прикладу, за неефективності пеніциліну його замінюють препаратами цефалоспоринового ряду.
Особливості використання
Через властивість бактерій адаптуватися до дії будь-яких антибіотиків важливо дотримуватися певних вимог під час їхнього використання. Насамперед, антибіотики слід застосовувати за призначенням лікаря: в таких дозах і стільки днів, як записано в листку призначення. Якщо завчасно припинити застосування їх або знизити дозу, частина хвороботворних бактерій залишиться живими й неушкодженими, що підвищує ймовірність рецидиву захворювання. Надмірне застосування антибіотиків може призвести до знищення власної корисної мікрофлори й спричинити дисбактеріоз. Масове неконтрольоване використання антибіотиків у лікуванні людей і тварин, поширене самолікування призвели до значного зростання кількості резистентних штамів мікроорганізмів, стійких до більшості препаратів. Унаслідок такої коеволюції бактерій і антибіотиків лікарі вимушені призначати сильніші препарати з більшим спектром побічної дії, тривалість лікування може збільшуватися, а ефективність –– зменшуватися.
Значення
Завдяки антибіотикам вдалося перемогти багато хвороб, які до відкриття цих речовин були невиліковними. За умови застосування антибіотиків на ранніх етапах лікування майже всі бактеріальні захворювання виліковують. Неправильне використання чи передозування антибіотиків шкодить організму. Зокрема антибіотики можуть знищити не лише хвороботворні бактерії, а й корисні, які живуть на шкірі, слизових оболонках, у кишківнику. Їх заміщають інші мікроорганізми, нездатні компенсувати втрату, що призводить до порушення травлення та імунітету.
Література
- Fleming A Classics in Infectious Diseases: on the Antibacterial Action of Cultures of a Penicillium, with Special Reference to their use in the Isolation of B. Influenzae // British Journal of Experimental Pathology. 1929. № 10. P. 226–236.
- Посохова К. А., Вікторов О. П. Антибіотики. Тернопіль : Укрмедкнига, 2005. 296 с.
- Сипливый В. А., Дронов А. И., Конь Е. В. та ін. Антибиотики и антибактериальная терапия в хирургии. Киев : Ферзь-ТА, 2006. 100 с.
- Зоценко В. М. Імуномодулюючі та протизапальні ефекти антибіотиків // Біологія тварин. 2010. Т. 12. № 1. С. 295–298.
- Грицко Р. Ю., Задорожний А. М., Прикуда Н. М. та ін. Побічна дія антибіотиків // Інфекційні хвороби. 2015. № 3. С. 86–91.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Козиненко І. І. Антибіотики // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антибіотики (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
