Антиген

Антиге́н (від анти… і ген) — генетично чужорідна сполука, яка при введенні в організм тварини чи людини здатна стимулювати імунну відповідь (клітинну реакцію, утворення антитіл, алергію, толерантність) та специфічно реагувати з антитілами.

Антигени — це високомолекулярні органічні полімери, природні або синтетичні, з молекулярною масою понад 5000 Д: білки, полісахариди, поліпептиди, ліпополісахариди, нуклеопротеїди, клітини іншого організму, бактерії та продукти їхньої життєдіяльності, віруси, мікроскопічні гриби тощо. За певних умов (мутації, різні негативні впливи) чужорідними можуть стати і власні клітини організму. Антигенам властиві антигенність, імуногенність і специфічність, тобто здатність індукувати утворення антитіл, а також стимулювати формування специфічного імунітету. Що складніша молекула антигену, то більша його імуногенність.

Термін «антиген» запропонував Л. Детре у 1899.

Антиген складається з двох частин: високомолекулярного носія, який забезпечує молекулярну масу (білок або полісахарид), і детермінантної групи (епітоп), від якої залежить специфічність антигену. Це кінцева структура антигену, що має порівняно невеликі розміри (5–7 амінокислот). На одному носієві може бути багато детермінантних груп, і на кожній з них синтезуються окремі антитіла. Детермінантні групи антигенів розпізнаються рецепторними структурами антитіл та імунокомпетентних клітин.

Антигени поділяють на повноцінні і неповноцінні (гаптени). Це складні вуглеводи, ліпіди та інші речовини, які не здатні спричиняти утворення антитіл, але вступають з ними у специфічну реакцію. Гаптени набувають властивостей повноцінних антигенів лише за умови сполучення їх з високомолекулярним білком-носієм. За антигенами є відмінності між видами та окремими особинами всередині виду. Визначення видової або групової належності антигену використовують у діагностиці інфекційних захворювань, під час переливання крові, пересаджування органів і тканин, ідентифікації біологічних матеріалів та ін.

Література

  1. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология / Пер с англ. Москва : Мир, 2000. 592 с.
  2. Галактионов В. Г. Эволюционная иммунология. Москва : Академкнига, 2005. 408 с.
  3. Abbas A., Lichtman A., Pillai Sh. Basic Immunology: Functions and Disorders of the Immune System. Philadelphia : Elsevier, 2019. 336 p.

Автор ВУЕ

І. І. Козиненко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Козиненко І. І. Антиген // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антиген (дата звернення: 10.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
31.03.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶