Антиген
Антиге́н (від анти… і ген) — генетично чужорідна сполука, яка при введенні в організм тварини чи людини здатна стимулювати імунну відповідь (клітинну реакцію, утворення антитіл, алергію, толерантність) та специфічно реагувати з антитілами.
Антигени — це високомолекулярні органічні полімери, природні або синтетичні, з молекулярною масою понад 5000 Д: білки, полісахариди, поліпептиди, ліпополісахариди, нуклеопротеїди, клітини іншого організму, бактерії та продукти їхньої життєдіяльності, віруси, мікроскопічні гриби тощо. За певних умов (мутації, різні негативні впливи) чужорідними можуть стати і власні клітини організму. Антигенам властиві антигенність, імуногенність і специфічність, тобто здатність індукувати утворення антитіл, а також стимулювати формування специфічного імунітету. Що складніша молекула антигену, то більша його імуногенність.
Термін «антиген» запропонував Л. Детре у 1899.
Антиген складається з двох частин: високомолекулярного носія, який забезпечує молекулярну масу (білок або полісахарид), і детермінантної групи (епітоп), від якої залежить специфічність антигену. Це кінцева структура антигену, що має порівняно невеликі розміри (5–7 амінокислот). На одному носієві може бути багато детермінантних груп, і на кожній з них синтезуються окремі антитіла. Детермінантні групи антигенів розпізнаються рецепторними структурами антитіл та імунокомпетентних клітин.
Антигени поділяють на повноцінні і неповноцінні (гаптени). Це складні вуглеводи, ліпіди та інші речовини, які не здатні спричиняти утворення антитіл, але вступають з ними у специфічну реакцію. Гаптени набувають властивостей повноцінних антигенів лише за умови сполучення їх з високомолекулярним білком-носієм. За антигенами є відмінності між видами та окремими особинами всередині виду. Визначення видової або групової належності антигену використовують у діагностиці інфекційних захворювань, під час переливання крові, пересаджування органів і тканин, ідентифікації біологічних матеріалів та ін.
Література
- Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология / Пер с англ. Москва : Мир, 2000. 592 с.
- Галактионов В. Г. Эволюционная иммунология. Москва : Академкнига, 2005. 408 с.
- Abbas A., Lichtman A., Pillai Sh. Basic Immunology: Functions and Disorders of the Immune System. Philadelphia : Elsevier, 2019. 336 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Козиненко І. І. Антиген // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антиген (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
