Антигерой

Портрет Доріана Грея. Худ. Олбрайт Айвен, 1943–1944

Антигеро́й (від анти… та герой) — тип головного літературного героя, позбавлений героїчних рис або наділений яскраво негативними рисами. Синонімами до антигероя є трикстер і байронічний герой.

Засади концепції антигероя можна простежити в давньогрецьких класичних драмах, текстах римської сатири та прикладах ренесансної літератури. Власне термін уперше було використано в критичному огляді роману Д. Дідро «Племінник Рамо» у 18 ст. Більшої популярності поняття антигерой набуло в епоху романтизму, коли молоде покоління митців почало сумніватися в класичних уявленнях ідеальної людини. До активного вжитку в літературознавстві термін «антигерой» потрапив завдяки твору «Записки з підпілля» («Записки из подполья», 1864) Ф. Достоєвського.

Літературний герой цього типу був породжений дегуманізацією суспільного життя, що обмежувало свободу особистості й водночас насичувало її свідомість фальшивими «цінностями», не підтвердженими життєвою практикою.

Основа діяння антигероя — нігілістичний бунт, позбавлений суспільної мети. Найчастіше історія завершується трагічно, але не для того, щоб показати, що зло завжди буде переможене, возвеличуючи моральні якості героя, а для того, щоб зобразити справедливе покарання за скоєне антигероєм.

У сучасній критиці термін «антигерой» застосовують до морально роздвоєних персонажів без чітких соціально-етичних принципів. Класичні приклади літературних антигероїв — Емма Боварі Г. Флобера, Гекльберрі Фінн Марка Твена, Доріан Грей О. Вайлда, Чичиков М. Гоголя, Остап Бендер І. Ільфа і Є. Петрова, Арсен Люпен М. Леблана.

Сучасне мистецтво активно використовує образ антигероя в коміксах і кінофільмах.

Література

  1. Герой і антигерой / За ред. Д. В. Затонського. Київ : Наукова думка, 1965. 176 с.
  2. Котова І. А. Поняттєва та ціннісна складові концептів ГЕРОЙ/АНТИГЕРОЙ в англомовному кінодискурсі // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство). 2013. Вип. 18. С. 289–295.
  3. Котова І. А. Образна складова концептів ГЕРОЙ/АНТИГЕРОЙ в англомовному кінодискурсі // Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету iм. В. Н. Каразiна. 2014. № 1103. Вип. 78. С. 41–48.
  4. Живолупова Н. В. «Записки из подполья» Ф. М. Достоевского и субжанр «исповеди антигероя» в русской литературе второй половины 19-го–20-го века. Нижний Новгород : Дятловы горы, 2015. 736 с.

Автор ВУЕ

О. В. Білий


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білий О. В. Антигерой // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антигерой (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
23.03.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶