Антидемпінгове мито

Антиде́мпінгове ми́то (від анти… та демпінг) ― засіб тарифного регулювання імпорту заради захисту національних виробників; додаткове мито, яким обкладають товари, що експортуються за демпінговими цінами.

Антидемпінгові заходи застосовують відповідно до антидемпінгового законодавства певної країни, їхня мета ― стягнути з експортера на користь вітчизняних виробників компенсацію за заподіяну їм шкоду. Підставу введення антидемпінгового мита становить ввезення на митну територію товарів, які є об’єктом демпінгу, а також вивезення з країни товарів за ціною, що є нижчою за ціни інших експортерів, якщо таке вивезення заподіює шкоду національному товаровиробникові.

Згідно зі світовою практикою розмір антидемпінгового мита запроваджують у кожному випадку окремо й стягують тільки після спеціального розслідування зі встановленням шкоди, завданої вітчизняному виробникові. Запровадження антидемпінгового мита може бути попередженням про застосування суворіших заходів до імпортера продукції (наприклад, введення постійного антидемпінгового мита, що зазвичай призводить до втрати імпортером конкретного ринку).

Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об’єкта демпінгу в країні експорту на час цього експорту і заявленою ціною при його ввезенні на митну територію України або різниці між ціною об’єкта демпінгу з України і середньою ціною українського експорту.

На міжнародному рівні антидемпінгове мито регулюють угоди Світової організації торгівлі (до її утворення 1995 регулювання здійснювалося відповідно до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі), а в Україні — Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (1998) та Митний кодекс.

Введенню антидемпінгового мита передує антидемпінгове розслідування, яке проводять для встановлення фактів демпінгу та шкоди національному товаровиробнику. Його здійснюють уповноважені на те центральні органи виконавчої влади ― міністерство, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Джерела

1. Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту : Закон України № 330-XIV від 22.12.1998 // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 9–10. Ст. 65. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/330-14
2. Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1947 року // Україна і Світова організація торгівлі / Уклад. З. С. Варналій, Т. О. Панфілова, Ю. А. Петроченко. Київ : Міжвідомча комісія з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, 2002. 384 c.
3. Митний кодекс України № 92-IV від 11.07.2002 // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 38–39. Ст. 288. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92-15/ed20020711?lang=ru

Література

1. Приймаченко Д. В. Митна політика України та її реалізація митними органами. Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2006. 332 с.
2. Ваколюк С. М. Антидемпінгове мито як засіб митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки. 2016. Вип. 3 (1). С. 88–91. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_jur_2016_3(1)__21

Автор ВУЕ

О. М. Бірюков

Покликання на цю статтю: Бірюков О. М. Антидемпінгове мито // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антидемпінгове мито (дата звернення: 11.05.2024).