Антиелітаризм
Антиелітари́зм (від грец. αντι — проти і фр. élitisme, від фр. Elite — найкраще) — суспільно-політичний рух за розширення участі громадян у державній політиці, їхнього впливу на неї, зокрема із застосуванням надзвичайних засобів. В основі антиелітаризму лежить уявлення, що в демократичних суспільствах не може бути еліти, оскільки субʼєктом влади є народ.
Історична довідка
Ідеї антиелітаризму проявлялись іще в античні часи, на їх основі розвивалось раннє християнство. Основою їх поширення було зростання соціальної та економічної стратифікації. Антиелітаризм певною мірою притаманний будь-якій революційній ідеології. Часто його ідеї на практиці виявлялися лише засобом зміни одних еліт на інші: сталінізм, полпотівський терор, маоїстська велика культурна революція, північнокорейський режим тощо.
Характеристика
Відповідно до антиелітаризму, функціонування еліти у суспільстві приносить більше шкоди, аніж користі, оскільки саме існування еліти унеможливлює утвердження принципів рівності. Основними тезами антиелітаризму є: безпосереднє народне управління й народний контроль економічної й політичної сфери життя суспільства; концентрація у державному управлінні економічних ресурсів, зокрема шляхом націоналізації; відсторонення представників панівної еліти від займаних посад.
Майже усі сучасні партії використовують у своїй передвиборчій риториці ідеї антиелітаризму. В окремих випадках вони набувають форми цілеспрямованого і деструктивного протистояння політичній еліті, створюючи з неї загальний образ ворога.
Поширення
Розвиток антиелітаризму є загальносвітовою тенденцією, проявом чого є успіх популістських партій на виборах у країнах Європейського Союзу. Так, у Німеччині користується підтримкою необхідність розширення участі простих виборців у прийнятті політичних рішень. В Італії підтримуються ідеї прямої демократії та загальний вільний доступ в мережу Інтернет як одне з фундаментальних прав людини. У Європі антиелітаризм підживлюється євроскептицизмом як результат скепсису стосовно дій влади та економічної еліти під час економічної кризи і використовується для негативної мобілізації в усіх виборчих кампаніях.
В Україні ідеї антиелітаризму широко використовуються політиками з метою здобуття й утримання влади, що знаходить вираження, зокрема, в домінуючій тенденції позиціонування кандидатів на державні посади як типових представників простого народу.
Література
- Hedges C. Death of the Liberal Class. — New York: Nation Books, 2010 — 256 p.
- Rasmussen S., Doug S. Mad as hell: How the Tea Party movement is fundamentally remaking our two-party system. — New York: Harper Collins Publishers, 2010. — 352 p.
