Антикоагулянти
Антикоагуля́нти (від анти... і коагулянт) — речовини, які уповільнюють або зовсім пригнічують процес зсідання крові, перешкоджають утворенню тромбу.
Характеристика
Розрізняють антикоагулянти прямої дії (гепарин, синантрин), що діють безпосередньо на кров, і непрямої дії (дикумарин, неодикумарин, синкумар та ін.), які порушують синтез факторів зсідальної системи крові. Антикоагулянти прямої дії мають швидкий ефект, діють in vitro (лат. — лат. у склі, тобто у пробірці) та in vivo (лат. — лат. на живому організмі); дія антикоагулянтів непрямої дії проявляється після латентного періоду лише in vivо (це переважно антагоністи вітаміну K).
Природні антикоагулянти — речовини, що перешкоджають зсіданню крові та забезпечують її рідкий стан і плинність, — це компоненти кровоносних судин і крові, передусім гепарин (полісахарид, що синтезується в опасистих клітинах, накопичується в печінці, легенях, гальмує зсідання крові, активуючи антитромбін ІІІ); антитромбін III (білок, що синтезується в ендотелії та печінці, є основним білком плазми крові, який інактивує тромбін), кофактор II гепарину (глікопротеїн, що бере участь в інактивації тромбіну), протеїн С (вітамін-K-залежний білок, який синтезується в печінці та під дією тромбіну перетворюється на активну протеазу, що припиняє утворення фібрину та стимулює руйнування тромбу — фібриноліз); протеїн S (вітамін-K-залежний глікопротеїн, утворюється в печінці й ендотелії, виконує роль кофактора протеїну C).
Природні антикоагулянти поділяють на первинні (постійно надходять у кров) і вторинні (формуються під час розщеплення факторів зсідання внаслідок процесу утворення й розчинення фібрину).
Застосування
У медицині антикоагулянти застосовують для лікування тромбозів, емболій, тромбофлебітів, інфаркту міокарда й легенів. При атеросклерозі коронарних і мозкових судин у хірургії — для запобігання утворенню тромбів у післяопераційному періоді, а також під час роботи апарата штучного кровообігу, апарата «штучна нирка» для використання з пристроями автоматичного плазмаферезу, для заготівлі компонентів крові людини.
Література
- Деримедведь Л. В., Перцев И. М., Шуванова Е. В. и др. Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии / Под ред. проф. И. М. Перцева. Харьков : Мегаполис, 2002. 784 с.
- Кузник Б. И. Клеточные и молекулярные механизмы регуляции системы гемостаза в норме и патологии. Чита : Экспресс-издательство, 2010. 832 с.
- Werdan K., Braun-Dullaeus R., Presek P. Anticoagulation in Atrial Fibrillation: NOAC's the Word // Deutsches Ärzteblatt International. 2013. № 110 (31–32). Р. 523–524.
- Глумчер Ф. С., Мишалов В. Г., Никоненко А. С. та ін. Тромбоемболія легеневої артерії. Київ : Заславський О. Ю., 2016. 524 с.
- Компендиум 2016 — лекарственные препараты / Под ред. В. Н. Коваленко. Киев : Морион, 2016. 2240 с.
- Кукес В. Г., Сычев Д. А. Клиническая фармакология. 5-е изд., испр. и доп. Москва : Гэотар-Медиа, 2017. 1024 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Германюк Т. А. Антикоагулянти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антикоагулянти (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.04.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
