Антикомінтернівський пакт

К. Мушякоджі та Й. фон Ріббентроп підписують пакт

Антикомінте́рнівський пакт (нім. Antikominternpakt, япон. (канджі) 日独防共協定, япон. (катакана) にちどくぼうきょうきょうて, італ. Patto anticomintern) — угода між Німеччиною та Японією, укладена 25.11.1936 в м. Берліні (Німеччина).

Мета документа — боротьба проти Комуністичного Інтернаціоналу. З боку Японії його підписав посол Японії в Німеччині віконт (шішяку) К. Мушякоджі, з боку Німеччини — міністр закордонних справ нацистської Німеччини Й. фон Ріббентроп. Антикомінтернівський пакт складався з трьох статей і «протоколу підписання».

Стаття 1 передбачала взаємне інформування сторін про «діяльність Комуністичного Інтернаціоналу» і спільну боротьбу проти нього. Стаття 2 запрошувала інші держави приєднуватися до цієї угоди. Стаття 3 встановлювала термін дії пакту — 5 років. Упродовж першого п’ятиріччя чинності угоди до неї приєдналися Італія (1937), Угорщина (1939), Іспанія (1939), Маньчжоу-Го (Манчжурія, маріонеткова держава, підконтрольна Японії; 1939).

Наслідком цього стало перетворення Антикомінтернівського пакту на відкритий військово-політичний союз нацистської Німеччини, фашистської Італії та мілітаристської Японії. Антикомінтернівський пакт став основою для підписання між цими країнами 27.09.1940 Берлінського пакту (термін дії — 10 років).

Дію Антикомінтернівського пакту було продовжено 25.11.1941 на наступні 5 років. До угоди також приєдналися низка сателітів і союзників гітлерівської Німеччини (Болгарія, Данія, Румунія, Словаччина, Фінляндія, Хорватія) та уряд окупованої японцями частини Китаю, що перебував у м. Нанкіні.

Антикомінтернівський пакт передбачав взаємодопомогу його членів у боротьбі проти «підривних дій Комінтерну» без будь-яких воєнних зобов’язань. Після поразки нацистської Німеччини та її союзників у Другій світовій війні документ втратив чинність і припинив існування.

Література

  1. Борисов А. Японо-німецька угода (вогнище війни на Сході). Київ : Соцеквидав України, 1937. 112 с.
  2. История второй мировой войны 1939–1945 гг. : в 12 т. Москва : Воениздат, 1973. Т. 1: Зарождение войны. Борьба прогрессивных сил за сохранение мира. 362 c.
  3. Boyd C. The Role of Hiroshi Ōshima in the Preparation of the Anti-Comintern Pact // Journal of Asian History. 1977. Vol. 11. № 1. P. 49–71.
  4. Cattaruzza M., Dyroff S., Langewiesche D. Territorial Revisionism and the Allies of Germany in the Second World War: Goals, Expectations, Practices. New York : Berghahn Books, 2015. 224 p.
  5. The 20th century (1900–1950) : in 2 vol. / Ed. by M. Shally-Jensen. Ipswich : Salem Press ; Amenia : Grey House Publishing, 2018.

Автор ВУЕ

С. С. Троян


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Троян С. С. Антикомінтернівський пакт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антикомінтернівський пакт (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.04.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶