Антимистецтво

Антимистецтво. М. Дюшан «Фонтан», 1917

Антимисте́цтво (від анти... та мистецтво) — термін, який використовують у широкому сенсі на позначення низки концепцій та настанов, що заперечують і відкидають традиційне визначення мистецтва.

Уперше поняття «антимистецтво» вжив теоретик мистецтва, художник М. Дюшан (приблизно 1913–1914), створюючи в техніці реді-мейд композиції з побутових речей.

Тісно пов’язаний із дадаїзмом — літературно-художньою авангардистською течією початку 20 ст., для якої характерні ірраціональність, алогічність, безсистемність, заперечення визнаних суспільством канонів та стандартів у мистецькому процесі, руйнування традицій, моралі, заперечення майбутнього. Специфічне ставлення до мистецтва зумовило вибір колажу як форми образного вираження й унікального засобу розкриття суперечної сутності явища.

Головна ознака, що вирізняє антимистецтво, полягає у культивуванні принципу руйнування, тоді як невід’ємною характеристикою мистецтва є творення. Послідовники цієї течії популяризують твори та художні ідеї, що заперечують загальноприйняті канони, норми, жанри мистецтва. При цьому у творах антимистецтва можуть заперечуватися як деякі напрями в мистецтві, так і мистецтво загалом.

У вужчому сенсі слова антимистецтво — один із проявів сучасної контркультури, нонконформізму (неприйняття панівних у суспільстві норм, цінностей тощо). Цей термін також використовують як альтернативну назву однієї з новітніх форм сучасного авангардизму, так званого концептуалізму.

У теорії мистецтва вважається, що антимистецтво не є самостійним напрямом у мистецтві. Воно виражено у нетрадиційних формах художньої діяльності, спрямованої на створення потворного. У 1960-х поняття антимистецтва використали концептуалісти щодо творчості художників, які відмовилися від традиційного мистецтва та комерціалізації своєї творчості.

Окремі форми антимистецтва та результати антимистецької діяльності визнані мистецтвознавцями як мистецтво й розширююють його загальноприйняті межі.

Література

  1. Крючкова В. А. Антиискусство. Теория и практика авангардистских движений. Москва : Изобразительное искусство, 1984. 304 с.
  2. Debord G. La Societe du spectacle. Paris : Gallimard, 2015. 208 p.
  3. Richter H. Dada: Art and Anti-Art. 2nd ed. London : Thames and Hudson, 2016. 376 p.

Автор ВУЕ

С. В. Оборська


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Оборська С. В. Антимистецтво // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антимистецтво (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
07.05.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶