Антрит
Антри́т (від грец. ἄντρον — печера), отоантрит — запалення слизової оболонки антрума, або печери, третьої у ланцюзі повітряносних порожнин середнього вуха, розташованих у скроневій кістці черепа (слухова труба, барабанна порожнина, вхід у печеру, печера і комірки соскоподібного відростка).
Печера — найбільша комірка, що з’єднує барабанну порожнину через вхід з іншими комірками соскоподібного відростка. На відміну від комірок соскоподібного відростка, сформована до народження. Порівняно з дорослою людиною, печера новонароджених більша, розташована вище скроневої лінії, але до 7–8 років поступово опускається до проекції її площини. Оскільки у новонароджених немає клітин соскоподібного відростка, антрит трапляється у них ізольовано як ускладнення гострого гнійного середнього отиту. У дорослих антрит — один з етапів розвитку і компонентів мастоїдиту, тому в клінічних випадках дорослої отіатрії майже не реєструється.
У разі антриту, як і мастоїдиту, виникають симптоми гострого гнійного середнього отиту (біль і шум у вусі, зниження слуху, гіперемія, випинання барабанної перетинки або гноєтеча з вуха), інфекційної інтоксикації (слабкість, підвищення температури тіла, лейкоцитоз тощо) і специфічні для отоантриту симптоми — біль у проекції печери у завушній ділянці, що посилюється при пальпації і перкусії; звуження зовнішнього слухового проходу; у дорослих (при розвинутому кістковому відділі) — нависання («потовщення») задньо-верхньої стінки його кісткового відділу. Враховуючи складнощі виявлення симптомів у новонароджених і можливість латентних форм отоантритів, істотне значення для верифікації діагнозу мають томографія магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія.
Лікування антриту залежно від наявності інших ускладнень, перебігу, ефективності попередніх заходів полягає у використанні загальної та місцевої антибактеріальної, протизапальної, протинабрякової терапії, серед яких назальні деконгестанти, а також, за наявності показань, — антропункції з дренуванням або антротомії.
Література
- Козлов М. Я. Острые отиты у детей и их осложнения. Ленинград : Медицина, 1986. 232 с.
- Кіцера О. О. Клінічна оториноларингологія. Львів : Кварт, 2006. 531 с.
- Тяжка О. В., Горовенко Н. Г., Крамарєв С. О. Педіатрія. 5-те вид., випр. та допов. Вінниця : Нова Книга, 2018. 1150 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Барціховський А. І. Антрит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антрит (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.06.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
