Ануров, Олександр Герасимович
Ану́ров, Олекса́ндр Гера́симович (справжнє прізвище — Онуров; 21.04.1914, м. Костянтинівка, тепер Донецької обл., Україна — 03.10.1995, м. Київ, Україна) — актор театру і кіно, народний артист УРСР (з 1976).
|
Ануров, Олександр Герасимович | |
|---|---|
| Справжнє прізвище | Онуров |
| Народження | 21.04.1914 |
| Місце народження | Костянтинівка |
| Смерть | 03.10.1995 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Київський художній інститут |
| Напрями діяльності | театр, кіно |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Знак Пошани (1967) |
| Медалі | За оборону Сталінграда (1942), За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 (1945), За доблесну працю (1965) |
| Почесні звання | народний артист УРСР (1976) |
Життєпис
Навчався 1930–1932 на театральному відділенні Київського художнього інституту (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).
Працював у драматичних театрах: 1932 — у Вседонбаському російському (м. Костянтинівка), 1933–1935 — Сталінському українському (тепер Донецький державний академічний музично-драматичний театр імені М. М. Бровуна), 1935–1936 — Вінницькому російському пересувному театрі. Служив у лавах Червоної армії (1936–1938), зокрема 1937–1938 — читцем Червонопрапорного ансамблю пісні й танцю Харківського військового округу.
Згодом актор театрів: 1938–1941 — Центрального Радянської Армії (м. Москва, тепер РФ), 1941–1945 — фронтового Південно-Західного фронту, 1945–1953 — Одеського Радянської Армії. Упродовж 1953–1994 — у Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки (тепер Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки).
Творчість
Гра актора вирізнялася романтичним темпераментом, шляхетністю, стриманістю.
Зіграв ролі в театрі — Серебряков («Дядя Ваня» А. Чехова), Петро («Влада темряви» Л. Толстого), Черкун («Варвари» М. Горького), Дороднов («Пізня любов» О. Островського), Ведерников («Роки блукань» О. М. Арбузова), Васін («Російські люди» К. Симонова), Теодоро («Собака на сіні» Лопе де Веги), Альба («Дон Карлос» Ф. Шиллера), Вуланд («Хижаки» О. Писемського), Коваленко («Далекі вогні» В. Собка), Веллер Мартін («Гра в джин» Д. Кобурна) та інші.
Серед ролей у кіно: Олександр Савицький («Полюшко-поле», 1956; кіностудія «Мосфільм»), Дзержинський («Правда», 1957), Калугін («НП. Надзвичайна подія», 1958), Петлюра («Кров людська — не водиця», 1960), Клим Петрович («Розвідники», 1968), усі — Київська кіностудія ім. О. П. Довженка (тепер Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка) та інші.
Нагороди
Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1967), медалями, зокрема «За оборону Сталінграда» (1942), «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945» (1945), «За доблесну працю» (1965) та ін.
Цитата
«Чудова моя професія! Мати право виходити на сцену, устами героя висловлювати свої думки. І якщо твоя гра торкнеться серця глядача, то — велике щастя»
(О. Ануров. З інтерв’ю. 1985. Цит. за електронним джерелом: Ануров (Онуров) Александр Герасимович // Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки. URL: https://www.rusdram.com.ua/rus/museum_calendar/119.html?photos_pages=2#photos)
Література
- Нариси з історії театрального мистецтва України XX століття / Редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), І. Д. Безгін, Г. І. Веселовська та ін. Київ : Інтертехнологія, 2006. 1054 с.
- Український театр ХХ століття / За заг. ред. М. О. Гринишиної. Київ : Фенікс, 2012. 944 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ануров, Олександр Герасимович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ануров, Олександр Герасимович (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
