Анчаров, Михайло Леонідович
Анча́ров, Миха́йло Леоні́дович (рос. Анчаров, Михаил Леонидович; 28.03.1923, м. Москва, тепер Російська Федерація — 11.07.1990, м. Москва, тепер Російська Федерація) — письменник, музикант, один із засновників жанру авторської пісні. Писав російською мовою.
|
Анчаров, Михайло Леонідович (Анчаров, Михаил Леонидович) | |
|---|---|
| Народження | 28.03.1923 |
| Місце народження | Москва |
| Смерть | 11.07.1990 |
| Місце смерті | Москва |
| Напрями діяльності | письменник, музикант |
Життєпис
Народився в сім’ї інженера-конструктора. 1940 вступив до Архітектурного інституту, але в липні 1941 пішов добровольцем на фронт.
1944 закінчив Військовий інститут іноземних мов (китайська, японська). Працював військовим перекладачем.
1954 закінчив Московський художній інститут, 1958 — Вищі курси кіносценаристів.
Член Спілки письменників СРСР (з 1966).
Творчість
Від 1937 Анчаров почав складати пісні на вірші О. Гріна, Б. Корнілова (1907–1938; Росія), В. Інбер (1890–1972; Росія) та ін. Під час війни писав власні вірші та музику до них.
1964 почав писати прозу. Романи Анчарова «Теорія неймовірності» («Теория невероятности»; 1967) і «Цей синій квітень» («Этот синий апрель»; 1969), а також науково-фантастична трилогія «Сода-сонце» («Сода-солнце»; 1968) становлять своєрідний цикл, об’єднаний головними персонажами — вченими, винахідниками, першовідкривачами. Темі творчості та пов’язаній з нею широкій морально-етичній проблематиці присвятив романи «Самшитовий ліс» («Самшитовый лес»; 1981) і «Як птах Гаруда» («Как птица Гаруда»; 1989). У повісті «Блакитна жилка Афродіти» («Голубая жилка Афродиты»; 1960) звертається до образу О. Довженка.
1963 виступав на концертах. Автор близько ста пісень: «Кап-кап», «Баллада об относительности возраста» («Балада про відносність віку), «Стою на полустаночке» («Стою на полустаночку») та інших, п’єс, кіно- і телесценаріїв: «Мій молодший брат» («Мой младший брат»; 1962); «Іду шукати» («Иду искать»; 1966); «В одному мікрорайоні» («В одном микрорайоне»; 1976) та ін.
Окремі твори Анчарова українською мовою переклали Б. Тен, М. Якубенко.
Твори
- Приглашение на праздник. Москва : Художественная лиетратура, 1986. 556 с.
- Сочинения: Песни. Стихотворения. Интервью. Роман. Москва : Локид-Пресс, 2001. 494 с.
- Избранные произведения : 2 т. Москва : Арда, 2007.
- Укр. Перекл. — Теорія неймовірності. Золотий дощ. Київ : Молодь, 1968. 232 с.
Література
- Соколова И. А. Вначале был Анчаров...: О поэтич. творчестве Михаила Анчарова и его вкладе в развитие жанра авторской песни // Мир Высоцкого: Исследования и материалы : в 6 вып. Москва : Государственный культурный центр-музей В. С. Высоцкого, 1998. Вып. 2. С. 354–375.
- Ревич Ю., Юровский В. Михаил Анчаров: писатель, бард, художник, драматург. Москва : Книма, 2018. 598 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Чорна Н. І. Анчаров, Михайло Леонідович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анчаров, Михайло Леонідович (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
