Аоминь
Аоми́нь, Макао — спеціальний адміністративний район Китаю, колишня колонія Португалії.
|
Аоминь | |
|---|---|
| Тип | спеціальний адміністративний район |
| Країна | Китай (держава) |
| Площа (кв. км) | 32.9 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 667.4 |
| Густота населення (осіб на кв.км) | 20285 |
Зміст
Географічне положення
Розташований на сході країни, на узбережжі Південно-Китайського моря, у південній частині Дельти Перлинної Річки (річки Чжуцзян).
Включає півострів Аоминь та колишні острови Тайпа й Колоан, з’єднані штучно намитим масивом Котай (2005).
У північній частині річки, на відстані близько 60 км від Аоминю, розташований Гонконг.
Загальна територія на 2019 — 32,9 км2. Територія острова Тайпа — 7,9 км2, острова Колоан — 7,6 км2.
Протяжність берегової лінії — 76,7 км2.
Адміністративний поділ та устрій
Поділяється на 7 муніципальних округів (фрегезій).
Аоминь як спеціальний адміністративний район має широку автономію, законодавчі, виконавчі та судові повноваження. Уряд Китаю офіційно делегує частину функцій, відповідно, Законодавчій асамблеї Макао, Виконавчій раді Макао, судам першої інстанції та Суду останньої інстанції Макао. Законодавча асамблея Макао, що складається станом на 2019 із 33 членів, приймає закони й підзаконні акти, що діють на території Аоминю, затверджує бюджет тощо.
Історична довідка
Аоминь вважається першим європейським поселенням на Далекому Сході. 1513 в Дельту Перлинної річки увійшов перший португальський корабель.
1557 португальці заснували в Макао на правах оренди факторію, через яку здійснювали торгівлю з Китаєм і Японією. Окрім комерсантів, туди прибували місіонери-єзуїти.
17–18 ст. вважаються періодом процвітання Аоминю. Споруджено низку будинків у європейському та китайському стилях, собор Святого Павла (збудовано 1602–1640) тощо.
1849 португальці перестали платити ренту Китаю та проголосили Макао своїм володінням. Згодом Португалія завоювала та приєднала довколишні острови. 1887 підписано Пекінський договір, за яким Китай визнав владу Португалії над Макао.
У 1930–1940-ті Аоминь був нейтральною територією, притулком для біженців із Китаю і Європи. Відповідно, у районі зросла частка китайського населення. 1943–1945 контроль над територією фактично належав Японії.
1951 Португалія офіційно надала Макао статус заморської провінції. Влада Китаю неодноразово вимагала від Португалії повернути Аоминь. Під час Революції культурної Китай припинив постачання води Макао, загострилося протистояння між китайською та португальською громадами.
1979 між Китаєм і Португалією встановлено дипломатичні відносини. 1987 вони підписали спільну декларацію. Згідно з нею, Аоминь став спеціальним адміністративним районом Китаю від 20.12.1999. Китай зобов’язався реалізувати політику «одна країна — дві системи», за яким Макао має зберігати автономію в усіх питаннях, окрім оборони й зовнішніх справ, упродовж 50 років.
Природа
Рельєф і корисні копалини
Рельєф півострівної частини Аоминю пагорбистий, острівної — низовинний, сплощений. Найвища точка — пагорб Альто-де-Колоане (172 м над рівнем моря), що на острові Колоан.
Ресурси обмежені. Раніше в Аомині активно добували граніт.
Річки
Аоминь розташований у Дельті Перлинної річки.
Водопостачання здійснюється, зокрема, з притоки річки Чжуцзян — Сицзяну.
Клімат
Клімат субтропічний, морський із м’якою сухою зимою і теплим дощовим літом.
Середня температура липня — +27,8 °С, січня — +13,8 °С.
Середньорічна кількість опадів — близько 2 100 мм. У мусонний період (червень — вересень) випадає понад 50 % річної норми опадів.
Періодично (найчастіше в серпні — жовтні) на Аоминь обрушуються потужні тайфуни, що формуються над акваторією Тихого океану.
Основні загрози та ризики у сфері природокористування
Спостерігається гострий дефіцит земельних ресурсів. Уся територія переважно забудована, зелені насадження займають близько 22 % території.
Населення
Загальна кількість населення (2018, оцінка) — 667,4 тис. осіб, густота — понад 20 тис. осіб/км2.
Національна структура (2016, перепис): китайці (88,4 %), португальці (1,4 %), філіппінці (4,6 %), в’єтнамці (2,4%) та інші.
Домінує кантонський діалект китайської мови (80,1 %).
Склад населення за віковими групами (2018, оцінка): до 15 років — 13 %, 15–64 роки — 76 %, 65 років і більше — 11 %.
За статевими групами: жінки (53 %), чоловіки (47 %).
Населення зростає переважно за рахунок міграції. Народжуваність зменшується, на 2018 природний приріст становив 5,9 ‰.
Рівень урбанізації — 100 %.
Господарство
Промисловість
Обсяг внутрішнього валового продукту становив 54,5 млрд доларів США (2019, оцінка).
Промисловість (виробництво електроніки, іграшок, одягу і взуття), яка 1985 забезпечувала 35 % внутрішнього валового продукту, 2019 становить лише 6,3 %.
Сільське господарство
Через дефіцит земельних ресурсів сільське господарство не відіграє помітної ролі в економіці Аоминю. Розвинене рибальство.
Сфера послуг
Невиробнича сфера є провідною. У структурі внутрішнього валового продукту за секторами (2017, оцінка) послуги становлять понад 93,7 %.
Макао є одним із найбільших у світі центрів грального бізнесу. Його розвитку сприяло рішення уряду Китаю про вільний в’їзд до автономного регіону. В індустрію казино залучено великий обсяг іноземних інвестицій. Валовий дохід від ігор становить близько 38 млрд доларів США (2018, оцінка). Понад 90% відвідувачів казино — китайці (у материковому Китаї гральний бізнес заборонено).
Макао є відомою офшорною зоною в Східній Азії. Цьому сприяє ліберальна податкова система. На 2018 діють 29 комерційних банків. Наявні філії багатьох китайських, гонконгських і міжнародних банків. Працюють Промислово-комерційний банк Китаю, «Тай Фунг банк» та інші.
Розвинений туризм. 2016 Макао відвідало 30,9 млн осіб, з них 15,7 млн перебувало тут більше однієї доби.
Транспорт
Міжнародний аеропорт Макао розташований на острові Тайпа. Злітно-посадкова смуга аеропорту збудована в морі, на насипному ґрунті. Кількість пасажирів за 2019 — 9,6 млн осіб.
Аоминь з’єднаний з іншими регіонами Китаю автошляхами. 2018 відкритий один із найдовших у світі мостових переходів Гонконг — Чжухай — Макао (загальна довжина — 55 км). Комплекс, зокрема, включає основний міст 22,9 км завдовжки через естуарій Перлинної річки, а також підводний тунель 6,7 км завдовжки.
Морський порт Макао має пасажирський, вантажний, контейнерний термінали. Є поромне сполучення, зокрема з Гонконгом.
Міський транспорт представлений автобусами. Наприкінці 2019 почала працювати перша лінія швидкісного так званого легкого метро.
Наука, освіта, культура
Наука і освіта
Функціонують Науковий центр Макао (з 2009).
Нараховується 78 бібліотек і читальних залів.
Шкільна освіта обов’язкова після 5 років. Школи мають автономію у виборі навчальної програми. На 2018 діють 77 середніх шкіл, з них 67 — приватні. Єдиний класичний заклад вищої освіти — Університет Макао (заснований 1981), у якому навчаються понад 10 тис. студентів та аспірантів. Діють також Політехнічний інститут Макао (1991), Університет святого Йосифа (1996) та інші.
Культура і мистецтво
Діють музей Макао (1998), музей Гран-прі Макао (1993), аграрний (1997), художній (1999) музеї тощо.
Є театр Дом Педру V (1860).
У Макао тривалий час проживали разом представники різних націй, які сформували багатокультурну ідентичність району. Поєднання європейських і китайських традицій простежуються в традиціях, побуті, а також в архітектурних пам’ятках 17–19 ст. Серед них — собор Святого Павла (частково зруйнований), Святий будинок милосердя (1569), театр Педро V (1860), громадська бібліотека (1895) тощо. Збереглася фортеця Гуя (1622), біля якої розташовані капела (так само) та найстаріший у Китаї маяк (1865). Інша фортеця — Форталеза-ду-Монте (побудована 1617–1626) — у напівзруйнованому стані.
Парк імені Л. де Камоенса є одним із найбільших (площа — близько 2 га) і найстаріших у Макао (від 18 ст.), на його території також розташовано грот (1835).
Старовинні будівлі історичного центру півострова належать до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2005).
Спорт
Макао має власний спортивний олімпійський комітет. Участі в Олімпійських іграх на 2020 не брав.
Головна щорічна спортивна подія — перегони Гран-прі Макао (мото- та автоперегони, зокрема є етап «Формула-3»). Інші відомі щорічні змагання — Відкритий чемпіонат Макао з бадмінтону, Відкритий турнір Макао з гольфу. 2007 проведено Азійські ігри в приміщеннях, що включали змагання з багатьох неолімпійських видів спорту.
Загалом популярними видами спорту є футбол, регбі, біг, сквош і бадмінтон.
Додатково
Аоминь має власну грошову одиницю — патаку. Курс прив’язаний до гонконгського долара.
Література
- Historic Centre of Macao // UNESCO. 2005. URL: http://whc.unesco.org/en/list/1110
- Macao — cultural interaction and literary representations / Ed. by K. Wong. London : Routledge, 2017. 200 p.
- UNWTO Tourism Highlights: 2017 Edition. [W. p.] : World Tourism Organization, 2017. 16 p. URL: https://www.e-unwto.org/doi/book/10.18111/9789284419029
- Macao SAR, China // The World Bank. URL: https://data.worldbank.org/country/macao-sar-china
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Лісовський С. А. Аоминь // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аоминь (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.12.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
