Апарат політичний

Апара́т політи́чний ― сукупність установ і закладів, які забезпечують функціонування органів суспільно-політичного управління (державний, партійний апарат); система політичних установ, які обслуговують певну галузь політичного управління; сукупність працівників політичної організації, штат політичної установи.

Характеристика

Політичний апарат є особливим типом відносин безпосередніх суб’єктів політики. Він визначає цілі їхньої діяльності, ухвалює рішення про її форми та засоби, започатковує спільну діяльність, а також реалізовує частину дій щодо здійснення влади.

Політичний апарат виконує такі соціальні завдання:

інтеграція соціальних груп навколо себе, створення внутрішнього зв’язку, що гарантує поєднання особистих інтересів із загальними;
маніпулювання окремими ланками соціального руху з метою узгодження різноманітних інтересів і цілей;
формування та вираження політичної ролі соціальних груп і верств, визначення стратегічних цілей, завдань, методів та напрямів дії, вибір засобів;
організація груп для діяльності;
здійснення вибору та ухвалення рішень;
нав’язування рішень політичним групам і всьому суспільству;
репрезентація певних груп у стосунках з іншими, організація політичної боротьби, суперництва між групами та верствами;
забезпечення спадкоємності та інноваційності у своїй діяльності.

Найхарактерніші риси політичного апарату: різноманітність представлених у ньому інтересів, відносна самостійність його окремих структурних ланок, різний поділ влади всередині самого апарату.

Структура

Масштаби й структура політичного апарату залежать від політичного режиму суспільства, відмінностей інтересів соціальних груп. Вирізняють апарат політичних партій, суспільно-політичних рухів і самої держави. Є чотири ланки політичного апарату, що здійснюють у тій чи іншій формі управління:

керівні центри суспільно-політичних рухів і формальних інститутів великих соціальних груп (наприклад, політичних партій);
політичні еліти (зокрема, численні еліти влади);
групи локальних інтересів (групи тиску, лобіювання);
апарат державний.

Вони мають своєрідний мандат довіри, наділені чіткими повноваженнями, певним ступенем підтримки з боку суспільства. Їхній соціальний обов’язок — задоволення очікувань і домагань або вирішення поставлених завдань у визначений термін. Кожна з цих ланок має свій обсяг обов’язків та повноважень, свої сфери діяльності тощо. У складі політичного апарату може виокремлюватися неформальне вузьке коло компактного керівництва, а також можливий внутрішній поділ (фракційний або груповий).

Функції

Основні функції політичного апарату: * організаційна ― забезпечення чіткої роботи тієї чи іншої політичної організації, її взаємодія з іншими організаціями; розподіл обов’язків між працівниками, контроль за виконанням ухвалених рішень і т. д.; * інформаційна ― збір, аналіз, узагальнення інформації, доведення її до політичних лідерів, зв’язок із засобами масової інформації та іншими суб’єктами політичної діяльності; * господарська ― матеріальне забезпечення політичної діяльності апарату.

Значення

Апаратна робота ― необхідний і невід’ємний елемент функціонування політичних інститутів (держави, партій, громадських об’єднань), який здійснює управління їхньою діяльністю. Вона певною мірою містить елементи бюрократизму, оскільки абстрагована, опосередкована щодо повсякденного життя людей, їхніх інтересів, спрямована на створення умов їх задоволення, а не на саме задоволення. Вимоги до апаратних працівників, які висуває демократична правова держава: патріотизм, компетентність, висока кваліфікація, професіоналізм, широкий кругозір. Зазвичай саме з «апаратників» виростають політичні діячі.

Література

Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. Київ : Юрінком Інтер, 1998. 432 с.
Цвік М. В., Ткаченко В. Д., Богачова Л. Л. та ін. Загальна теорія держави і права. Харків : Право, 2002. 432 с.
Битяк Ю. П. Принципи формування та діяльності апарату управління: історія і сьогодення // Державне будівництво та місцеве самоврядування. 2006. Вип. 11. С. 108–116.
Лялюк О. Ю. Державний апарат як елемент механізму реалізації публічної влади // Державне будівництво та місцеве самоврядування. 2012. Вип. 23. С. 81–93.
Державна політика / Ред. кол.: Ю. В. Ковбасюк, К. О. Ващенко, Ю. П. Сурмін та ін. Київ : Національна академія державного управління при Президентові України, 2014. 448 с.

Автор ВУЕ

Ю. Р. Шведа

Покликання на цю статтю: Шведа Ю. Р. Апарат політичний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апарат політичний (дата звернення: 28.04.2024).