Аравійсько-Індійський хребет

Араві́йсько-Інді́йський хребе́т — підводний серединно-океанічний хребет гірський, складник Головної індоокеанської рифтової системи (див. Рифт; Рифтів світова система).

Географічне положення

Розташований на північному заході Індійського океану, пролягає від Аденської затоки до о. Родрігес (Маскаренські острови).

Розміри

Довжина — до 4 500 км, ширина — від 900 км до 1 300 км. Глибина підошви становить близько 4 000 км.

Історична довідка

Хребет відкрили данське дослідницьке судно «Дана» 1928. Названий Карлсберзьким хребтом (топонім уживають дотепер для його північної частини) на честь Фонду Карлсберга (заснований 1876 у м. Копенгагені), який спонсорував навколосвітню експедицію наукову (1928–1930) під керівництвом професора Е. Й. Шмідта (1877–1933; Данія).

Подальші ґрунтовні наукові дослідження Аравійсько-Індійського хребта здійснювали під час експедицій на судні «Витязь» 1960–1961, 1964–1965.

Геологічна будова і рельєф

Глибини над гребнем гірським становлять переважно 2500–3000 м, найменші — до 1 658 м. Окремі вершини сягають 3600–3800 м, крутизна схилів хребта, ускладнених ступенями й уступами, — 15–20°.

Характерні великі амплітуди коливань глибин, чергування глибоких океанічних западин і масивних підняттів, низка гір конічної форми.

Поверхня, особливо в осьовій частині, сильно розчленована. Численні поперечні розломи ділять хребет на окремі сегменти (див. Сегментація). Розломи виражені в рельєфі дна глибокими трогами, облямованими хребтами. Глибини в розломах нерідко перевищують глибини рифтової долини підводної та сягають 6 000 м. У північній частині — система найпотужнішого розлому Оуен, за яким цей відрізок хребта зазнав зсуву на 250 км на північ. Далі на південний схід уздовж хребта пролягли розломи Академіка Вернадського, Витязя, Віма, Арго й Марії-Селести, у яких виявлено елементи тектонічно розшарованої літосфери.

Гребінь Аравійсько-Індійського хребта практично позбавлений осадового покриву. На ньому вперше для серединно-океанічних хребтів виявлено (1964, експедиція «Витязя») виходи порід гірських ультраосновних — малозміненої речовини мантії Землі. Трапляються залізо-марганцеві утворення у вигляді конкрецій, корок тощо, ділянки сульфідної мінералізації.

Література

  1. Аллисон А., Палмер Д. Геология: наука о вечно меняющейся Земле. Москва : Мир, 1984. 568 с.
  2. Нечаєв С. В. Особенности металлогении области стыковки континентального и океани­ческого сегментов земной коры — северных частей Африканского Рога и Индийского океана // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2017. № 1 (47). С. 5–19.
  3. Рычагов Г. И. Геоморфология. 4-е изд. Москва : Юрайт, 2019. 430 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Аравійсько-Індійський хребет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аравійсько-Індійський хребет (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶