Арайя, Франческо Доменіко
Ара́йя, Франче́ско Доме́ніко (італ. Araja (Araia), Francesco Domenico; 25.06.1709, м. Неаполь, обл. Кампанія, Італія — бл. 1770–1775, м. Болонья, обл. Емілія-Романья, або м. Неаполь, Італія) — композитор, представник неаполітанської оперної школи, один із фундаторів оперного театру в Російській імперії.
|
Арайя, Франческо Доменіко (Araja, Francesco Domenico) | |
|---|---|
| Народження | 25.06.1709 |
| Місце народження | Неаполь |
| Смерть | бл. 1770-1775 |
| Місце смерті | Болонья або Неаполь |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво, опера |
| Традиція/школа | неаполітанська оперна школа |
Життєпис
Народився в родині музиканта. Перші уроки музики отримав від батька. Підлітком працював церковним органістом. З 1729 після виконання у м. Неаполі першої опери «Венеційське одруження» («Lo matremmonejo pe’vennetta») відомий як композитор.
1735 його було запрошено до м. Санкт-Петербурга у складі групи митців. Відтоді був придворним капельмейстером російських імператриць Анни Іоаннівни та Єлизавети Петрівни. 1759 Арайя подав у відставку й повернувся до Італії.
На початку 1762 на запрошення Петра ІІІ знов приїхав до Росії, улітку 1762 після приходу до влади Катерини ІІ повернувся до Італії.
Останні роки жив у м. Болоньї, де навчав музикантів. Точні дата і місто смерті не встановлені.
Творчість
Під час діяльності у м. Санкт-Петербурзі на чолі італійської оперної трупи створював, аранжував музику до буденних та урочистих подій, диригував її виконанням.
Композиторська спадщина вирізняється масштабністю. Кількість виконаних творів митця перевершує досягнення сучасних йому музикантів-іноземців. Діяльність Арайї утвердила в російській музиці оперний жанр. Домінанта творчості — опера-серіа, що стала в Росії новацією й розвинулася завдяки Арайї.
Він — автор першої великої опери, виконаної у м. Санкт-Петербурзі — «Сила кохання й ненависті» («La Forza dell’amorе е dell’odio»; 1736, поставлена до дня народження імператриці Анни Іоаннівни).
Створив першу оперу на оригінальний російський текст — «Цефал і Прокрис» («Цефал и Прокрис»; 1755), лібрето якої написане О. Сумароковим на сюжет «Метаморфоз» Овідія. До виконання твору були залучені вітчизняні співаки. З постановкою цієї опери пов’язують народження російського оперного театру.
Для імператорської сцени Анни Іоаннівни створив також опери «Удаваний Нін, або Упізнана Семіраміда» («Il FintoNino, o vero La Semiramide riconosciuta»; 1737), «Артаксеркс» («Artaserse»; 1738). «Єлизаветинській» добі належать опери «Селевк» («Seleuco»; 1744), «Сципіон» («Scipio»; 1745, до вінчання Петра ІІІ та Катерини ІІ), «Мітрідат» («Mitridate»; 1747), «Беллерофонт» («Belerofonte»; 1750) та ін.
Писав опери на тексти П. Метастазіо. Співпрацював з лібретистом Дж. Бонеккі (роки життя невідомі; Італія), балетмейстером А. Рінальді (1715–1759; Італія), живописцем-декоратором Дж. Валеріані (1708–1761; Італія). Серед інших творів Арайї — кантати, серенади, сонати тощо.
Арайя та Україна
Справив вплив на українську музичну культуру. Опери Арайї були «школою» виконавської та композиторської майстерності для М. Полторацького, Є. Білоградської (1739–1765), М. Березовського, Д. Бортнянського та ін.
Література
- Штелин Я. Музыка и балет в России XVIII века / Пер. с нем. и вступ. ст. Б. И. Загурского. Ленинград : Тритон, 1935. 190 с.
- Mooser R.-A. Operas, intermezzos, ballets, cantatas, oratorios, joeus en Russie durant le XVIII siècle. Geneve : A. Kundig, 1945. 173 p.
- Mooser R.-A. Annales de la musicians en Russie au XVIII siècle : in 3 vol. Geneve : Mont-Blanc, 1948–1951.
- Келдыш Ю. Очерки и исследования по истории русской музыки. Москва : Советский композитор, 1978. 511 с.
- Митці України / За ред. А. В. Кудрицького. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. 848 с.
- Іванова І. Л., Куколь Г. В., Черкашина М. Г. Історія опери. Київ : Заповіт, 1998. 384 с.
- Луцкер П. В., Сусидко И. П. Итальянская опера XVIII века : в 2 ч. Москва : Классика XXI, 2004. Ч. 2. 768 с.
- Бочаров Ю. С. Мастера старинной музыки. Москва : Гелеос, 2005. 348 с.
- Кайкова С. Франческо Арайя в России (истоковедческий аспект) // Musicus. 2015. № 4 (44). С. 27–31.
- Рапацкая Л. А. История русской музыки. От Древней Руси до «серебряного» века. 3-е изд., перераб. и доп. Санкт-Петербург : Лань ; Планета Музыки, 2015. 480 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Крижановська Т. І. Арайя, Франческо Доменіко // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арайя, Франческо Доменіко (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
