Аракішвілі, Дмитро Гнатович

Аракішвілі, Дмитро Гнатович.jpg

Аракішві́лі, Дмитро́ Гна́тович (груз. არაყიშვილი, დიმიტრი ეგნატეს ძე; у РФ відомий також як Аракчієв; 23.02.1873, м. Владикавказ, тепер Російська Федерація — 13.08.1953, м. Тбілісі, Грузія) — композитор, педагог, музикознавець, громадський діяч, публіцист, етнограф, народний артист Грузинської РСР (з 1929), доктор мистецтвознавства (з 1943), академік АН Грузинської РСР (з 1950). Один із фундаторів грузинської національної музичної школи.

Аракішвілі, Дмитро Гнатович

(არაყიშვილი, დიმიტრი ეგნატეს ძე)

Народження 23.02.1873
Місце народження Владикавказ
Смерть 13.08.1953
Місце смерті Тбілісі
Місце поховання Дідубійський пантеон
Alma mater Московський археологічний інститут
Напрями діяльності музичне мистецтво, мистецтвознавство


Відзнаки

Ордени Трудового Червоного Прапора (1948), Знак Пошани (1937)
Почесні звання народний артист Грузинської РСР (з 1929)
Аракішвілі Дмитро Гнатович ВУЕ.png

Життєпис

Походив з селянської родині. Закінчив 1901 музично-драматичне училище Московського філармонійного товариства по класу композиції, 1917 — Московський археологічний інститут. Упродовж 1910–1911 удосконалювався в композиції у О. Гречанинова.

З 1901 — член музично-етнографічної комісії при Імператорському Московському університеті (тепер Московський державний університет імені М. В. Ломоносова), з 1907 — Грузинського товариства літератури й мистецтва у м. Москві. Брав участь у фольклорних експедиціях до Грузії (1901, 1902, 1904, 1908), під час яких записав на фонограф, а згодом опублікував понад 500 народних пісень та інструментальних мелодій. Один із засновників та викладачів народної консерваторії (1906–1907).

У 1908 заснував у м. Москві безкоштовні музичні курси для бідних студентів, того ж року став фундатором журналу «Музика і життя» («Музыка и жизнь»).

1918 переїхав до Грузії. Від 1919 — професор Тбіліської консерваторії, протягом 1926–1929 — декан композиторського факультету. Перший голова Спілки композиторів Грузії (1932–1934).

Похований у Дідубійському пантеоні (м. Тбілісі).

Творчість

Аракішвілі створив одну з перших грузинських опер — «Сказання про Шота Руставелі» (поставлена 1919). В опері переважає романсово-аріозний стиль, в увертюрі та деяких номерах відтворено грузинський національний колорит.

З ім’ям Аракішвілі пов’язано також виникнення грузинського романсу (загалом автор близько 80 романсів на тексти грузинських та російських поетів).

Серед творів Аракішвілі — комічна опера «Дінара» (поставлена 1927), 3 симфонії (1934, 1942, 1951), симфонічна картина «Гімн Ормузду, або Серед сазандрів» (1911), музика до фільму «Щит Джургая» (1944) та ін.

Автор перших наукових праць з грузинської музичної фольклористики: «Короткий нарис розвитку грузинської, карталино-кахетинської народної пісні» (1905), «Грузинська народна пісенна творчість» (1916) та ін.

Нагороди і визнання

Лауреат Державної (Сталінської) премії (1950).

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1948), «Знак Пошани» (1937), медалями.

У м. Тбілісі на честь Аракішвілі названо вулицю (1953).

Праці

  • Краткий очерк развития грузинской карталино-кахетинской народной песни. Москва : Типография К. Л. Меньшова, 1905. 123 с.
  • Сравнительный обзор народной песни и музыкальных инструментов Западной Грузии (Имеретин) // Труды музыкально-этнографической комиссии, состоящей при этнографическом отделе Императорского общества любителей естествознания, антропологии и этнографии : в 2 т. Москва : Товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон, 1911. Т. 2. С.119–203.
  • Грузинское народное музыкальное творчество. Москва : Типография Г. Лисснера и Д. Собко, 1916. 304 с.
  • Краткий исторический обзор грузинской музыки. Тбилиси : Госиздат Грузинской ССР, 1940. 70 с.
  • Описание и обмер народных музыкальных инструментов. Тбилиси : Госиздат Грузинской ССР, 1940. 71 с.

Література

  1. Бегиджанов А. Д. Аракишвили. Москва : Музгиз, 1953. 176 с.
  2. Донадзе В. Музыкальное наследие Грузии (классический период) // Грузинская музыкальная культура. Москва : Музгиз, 1957. 446 с.
  3. ხუჭუა პ. დიმიტრი არაყიშვილი. თბილისი : ხელოვნება, 1980. 227 p.
  4. Композиторы мира / Авт.-сост. Л. Золотницкая. Санкт-Петербург : Композитор, 2010. 653 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Аракішвілі, Дмитро Гнатович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аракішвілі, Дмитро Гнатович (дата звернення: 27.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶