Аргон

Аргон.png

Арго́н (від грец. αργός, букв. — бездіяльний) ― хімічний елемент, символ Ar, протонне число 18, відносна атомна маса 39,948; група 18, період 3, p-блок.

Історична довідка

Уперше просту речовину аргон виділено 1894 Дж. В. Релеєм (1842–1919; Велика Британія) і В. Рамзаєм з повітря. У 1895 К. Ольшевський першим сконденсував аргон, а 1896 П. У. Війяр (1860–1934; Франція) добув кристалогідрат Аr · 6Н2О стисканням аргону до 150 aтм за 0 °С над частково замороженою водою.

Характеристика

Електронна конфігурація

Електронна формула аргону [Ne]3s 23p 6.

Поширеність у природі

Найпоширеніший з інертних газів, є в невеликій кількості в повітрі (0,93 %). Природний аргон складається з ізотопів 36Ar (0,337 %), 38Ar (0,063 %), 40Ar (99,600 %); штучно добуто радіоактивні ізотопи 35Ar, 37Ar і 441 Ar. Стабільні ізотопи: 40Ar, 38Аr і 36Аr. Серед ізотопів аргону переважає найважчий 40Ar. Серед штучних радіоактивних ізотопів найбільший період напіврозпаду (265 років) в 39Ar.

Способи добування

Добувають аргон фракціонуванням рідкого повітря.

Фізичні властивості

Проста речовина аргон ― за 20–25 °С ― безбарвний одноатомний газ без запаху, tпл. = –189,2 °С. Малорозчинний у воді, розчинність знижується за добавляння електролітів, ліпше розчиняється в органічних розчинниках, крізь метали не дифундує.

Хімічні властивості

Відомі клатратні форми, наприклад, гідрат складу Ar · 6H2О, із фенолом — Ar · 2С6Н5ОН). Енергія іонізації Ar0 → Ar+ → Ar2+: 15,755 еВ і 27,5 еВ, відповідно. Добуто нечисленні речовини, у яких атом аргону сполучений з іншими атомами ван-дер-ваальсовими силами.

Значення і використання

Нуклід 37Аr (період напіврозпаду 34 дні) застосовують як ізотопний індикатор. Аргон використовують як інертне середовище в металургії, хімічних процесах, у зварювальній та освітлювальній техніці тощо.

Література

  1. Ramsay W., Travers M. The Preparation and some of the Properties of Pure Argon // Proceedings of the Royal Society of London. 1899. Vol. 64. P. 183–192.
  2. Khriachtchev L., Pettersson M., Runeberg N. et al. A Stable Argon Compound // Nature. 2000. № 406 (6798). P. 874–876.
  3. Oku T., Kuno M. Synthesis, Argon/Hydrogen Storage and Magnetic Properties of Boron Nitride Nanotubes and Nanocapsules // Diamond and Related Materials. 2003. № 12 (3–7). P. 840–845.
  4. Nespoli F., Redaelli S., Ruggeri L. et al. A Complete Review of Preclinical and Clinical Uses of the Noble Gas Argon: Evidence of Safety and Protection // Annals of Cardiac Anaesthesia. 2019. № 22 (2). P. 122–135.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Аргон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аргон (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.07.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶