Політична арифметика
Політи́чна арифме́тика (від грец. arithmus — число і грец. politike — мистецтво управляти державою) — одна з перших концепцій використання кількісних досліджень під час вивчення соціально-економічних процесів і явищ, обчислення національного доходу країни, обсягу національного багатства тощо. Числове й табличне відображення суспільних явищ у межах політичної арифметики застосовувалося для накопичення необхідної інформації з метою аналізу соціодемографічних, економічних, інших реалій та прогнозування їхнього подальшого розвитку.
Історична довідка
Початково політичною арифметикою визначалось будь-яке теоретичне дослідження соціальних явищ в кількісному відношенні. Автор перших кількісних описів соціально-демографічних фактів — родоначальник науки демографії Дж. Граунт (1620–1674; Велика Британія). Він провів перший у світі емпірико-соціологічний аналіз смертності населення на підставі виокремлених критеріїв (причини смертності, тип поселення, стать, вік) і оприлюднив 1662 («Природні та політичні спостереження відносно даних про смертність»).
Термін «Політична арифметика» запроваджено вченим-натуралістом, родоначальником класичної політекономії В. Петті в праці «Політична арифметика» (1690). Уведений термін означав вчення про структуру народонаселення та його природні зміни, вказував на використання математичних підрахунків при вимірюванні фактів соціально-економічного життя («політика» при цьому позначала «науку про державу»). Політичну арифметику В. Петті використав також у роботі «Політична анатомія Ірландії» (1672). Він здійснив розрахунки щодо соціального складу, рівня життя та добробуту населення країни, а також наслідків ірландського повстання в середині 17 ст. Також провів порівняльний аналіз Великої Британії, Голландії, Франції та інших європейських країн за економічними показниками.
Ідеї та емпіричні соціально-статистичні дослідження В. Петті та Дж. Граунта активно розвивались в 19 ст., особливо в рамках економічного аналізу. 1801 відбувся перший перепис населення Англії. Його результати стали базою даних про чисельність населення країни, його зайнятості та житлових умов. Зусиллями професійних спільнот статистичні емпіричні дослідження практикували на місцевому рівні (в містах Манчестері, Лондоні, Единбурзі та інших містах).
1833 за участю математика, астронома і соціолога А. Кетле була створена Секція статистики в Британській асоціації сприяння науці.
1842–1844 Ф. Енгельс, перебуваючи в Англії, на підставі особистих спостережень за життям робітників м. Манчестера й використовуючи опубліковані дані, здійснив теоретико-емпіричне дослідження «Становище робочого класу в Англії» (опубліковано німецькою мовою в Німеччині в 1845).
Значення
В історії демографії, економічної та соціальної статистики політична арифметика — перехідне явище від власне опису суспільних явищ до наукового спостереження за їхнім порядком і послідовністю, а також до збирання кількісної емпіричної інформації для використання в суспільному адмініструванні.
Після виходу праці А. Сміта «Багатство народів» (1776) використання терміну «політична арифметика» мінімізувалось. У поясненні економічних фактів політичну арифметику незабаром випередила економічна наука.
Тепер термін «політична арифметика» втратив колишнє значення; використовується лише метафорично (для характеристики окремих процесів політичного життя).
Додатково
Дж. Граунт дослідив щоденні бюлетені смертності мешканців Лондона за 33 роки, виокремивши критерії: причини смертності, тип поселення, стать, вік. Вперше було встановлено, що хлопчики народжуються частіше, ніж дівчата; смертність у містах перевищує народжуваність, порівняно із сільською місцевістю тощо. Це дозволило йому отримати чисельність населення Лондона.
В. Петті експериментував із кількісними методиками збирання та аналізу соціологічного матеріалу, зокрема, розробив метод побічних обчислень, завдяки якому брак первинних даних можуть реконструювати інші наявні дані. У дослідженнях використовував різноманітні соціальні показники для визначення рівня добробуту родин (наприклад, кількість димарів на їхніх домівках), складу родин (наприклад, за показником кількості жертв ірландського повстання). На основі кількісного аналізу фактів В. Петті запропонував конструктивні способи подолання соціально-економічних проблем (вкладання грошей у санітарні заходи, будівництво лікарень і пологових будинків тощо). Також В. Петті встановив, що із ростом доходів сімей зменшується частка витрат на харчування. Вчений склав проект створення державної служби зі збору та зберігання кількісних даних про життя країни та її населення.
Література
- Антология экономической классики: В. Петти, А. Смит, Д. Рикардо / Сост., авт. предисл. И. А. Столяров. Москва : Эконов-Ключ, 1993. 475 с.
- Бартенев С. А. Экономические теории и школы (история и современность). М.: Издательство БЕК, 1996. 352 с.
- Лапин Н. И. Эмпирическая социология в Западной Европе. М.: ГУ ВШЭ, 2004. 383 с.
- Галицька Е. В. Роль політичних арифметиків у зародженні та формуванні статистики // Наукові записки НаУКМА. 2008. Т. 81: Економічні науки. С. 11-18.
- Галицька Е. В., Прімєрова О. К., Сєміколенова С. В. Життєвий шлях та наукова діяльність Вільяма Петті // Статистика України. 2017. № 4. С. 94–100.
Автори ВУЕ
Покликання на цю статтю: Туленков М. В. Політична арифметика // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Політична арифметика (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
