Арифмометр

Арифмометр "Фелікс"

Арифмо́метр (від грец. ἀριϑμόςчисло і μετρέω — вимірювати) — настільний або портативний механічний прилад для виконання основних арифметичних дій.

Характеристика

Характерною рисою арифмометра є введення, оброблення та передавання інформації користувачеві з використанням виключно механічних пристроїв.

Арифмометри — цифрові пристрої, результати обчислення яких однозначні і не залежать від похибки зчитування. Моделі арифмометрів відрізняються розрядністю даних, які обробляються, ступенем автоматизації та конструкцією. Більшість арифмометрів оснащено пристроєм (відображає кількість додавань і віднімань) та лічильником обертів. Операції множення й ділення найчастіше реалізовані як послідовність додавань і віднімань. У процесі роботи з арифмометром порядок дій завжди задається вручну: для виконання кожної арифметичної операції потрібно натиснути відповідну клавішу чи повернути відповідний важіль.

Історична довідка

Ідеї механізації обчислювального процесу з’явилися наприкінці 15 ст. Уперше схему механічного підсумовуючого пристрою запропонував Леонардо да Вінчі. Цей пристрій на десятизубих колесах дозволяв отримувати суму 13-розрядних чисел.

1645 Б. Паскалем був створений перший пристрій для додавання, 1675 — машина, що мала здатність виконувати чотири арифметичні дії. Для цифр різних розрядів у цьому пристрої були призначені різні зубчасті колеса, з’єднані з циферблатами. Колеса поєднувалися одне з одним спеціальними зубцями таким чином, що зубець вступав у зчеплення із черговим колесом тільки після того, як було пройдено всі цифри поточного розряду.

Іншим прототипом арифмометра була машина Г. В. Ляйбніца, перша публічна демонстрація якої відбулася в 1673. Вона дозволяла не лише додавати та віднімати багатозначні (12 розрядні) числа, а й множити й ділити їх. Для цього Г. В. Ляйбніц використовував замість коліс циліндри з цифрами, кожен з яких мав по дев’ять рядів виступів. Для отримання результату циліндри встановлювали в певні положення. Машина Г. В. Ляйбніца не одержала значного поширення через відсутність стійкого попиту на складний і коштовний пристрій та у зв’язку з його недостатньою надійністю. Однак основний елемент цієї конструкції — ступінчастий валик — використовувався в арифмометрі підприємця і винахідника Ш. К. Тома де Кольмара (1785–1870; Франція), першому пристрої для обчислень, що виготовлявся промислово.

Промислове виробництво арифмометрів

На початку 19 ст. арифмометри уможливлювали виконання складних розрахунків. Отримали широке застосування під час проектування і будівництва споруд, кораблів, мостів, проведення фінансових операцій. Перші арифмометри були ненадійні, дорогі й складні в ремонті та експлуатації. Використовуючи розробки Г. В. Ляйбніца, Ш. К. Тома де Кольмар створив пристрій для виконання основних арифметичних дій і назвав його «арифмометр». Промислове виробництво розпочав 1818. Різні модифікації цього пристрою отримали назву «Томас-машин».

Значне вдосконалення до конструкції арифмометра вніс В. Т. Однер, який замінив ступінчасті валики машини Г. В. Ляйбніца на зубчасте колесо зі змінною кількістю зубців. Із 1890 промисловий випуск таких машин налагоджено в Російській імперії, 1892 після побудови двох заводів у Німеччині продукція вийшла на світовий ринок. До 1914 тільки в Російській імперії налічувалося понад 22 тисячі арифмометрів, удосконалених В. Т. Однером.

У СРСР арифмометри виробляли від середини 1920-х до кінця 1960-х. Випускав продукцію завод у м. Москві (1929–1978) загальним обсягом кілька мільйонів штук (із назвою заводу пов’язана назва арифмометрів «Фелікс»).

В Україні Харківський електромеханічний завод «Укрелектромаш» із 1934 випускав арифмометри «Динамо». Із розвитком обчислювальної техніки в 1970-х арифмометри витіснені електронними калькуляторами.

Література

  1. Кочанов Н. С. О вычислениях при помощи арифмометра. Москва : Знание, 1967. 80 с.
  2. Апокин И. А., Майстров Л. Е. История вычислительной техники. Москва : Наука, 1990. 264 с.
  3. Garfinkel S., Grunspan R. The Computer Book: From the Abacus to Artificial Intelligence, 250 Milestones in the History of Computer Science. New York : Sterling, 2018. 528 p.

Автор ВУЕ

Ю. В. Рогушина


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Рогушина Ю. В. Арифмометр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арифмометр (дата звернення: 4.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶