Арканов, Аркадій Михайлович

Арканов Аркадій Михайлович.jpg

Арка́нов, Арка́дій Миха́йлович (рос. Арканов, Аркадий Михайлович; справжнє прізвище — Штейнбок; 07.06.1933, м. Київ, тепер Україна — 22.03.2015, м. Москва, Російська Федерація) — письменник-сатирик, драматург. Писав російською мовою.

Арканов, Аркадій Михайлович

(Арканов, Аркадий Михайлович)

Справжнє прізвище Штейнбок
Народження 07.06.1933
Місце народження Київ
Смерть 22.03.2015
Місце смерті Москва
Місце поховання Введенське кладовище, м. Москва, РФ
Alma mater Перший Московський державний медичний університет ім. І.М. Сєченова)
Напрями діяльності література, сатира, драматургія

Життєпис

Народився у сім’ї службовця-постачальника. 1934 батька було засуджено за неполітичною статтею. Арканов разом із матір’ю та молодшим братом мешкали 1934–1938 біля м. Вязьми (тепер РФ), де відбував покарання батько.

Після звільнення батька 1938 сім’я переїхала до м. Москви.

Протягом 1941–1943 жив у евакуації в м. Красноярську, де пішов до школи, згодом повернувся до м. Москви.

1957 закінчив Перший Московський медичний інститут ім. І. М. Сєченова (тепер Перший Московський державний медичний університет ім. І. М. Сєченова). До 1960 працював дільничним терапевтом і дитячим лікарем.

Залишив медицину заради літературної творчості. Упродовж 1963–1967 — позаштатний редактор відділу гумору й сатири в журналі «Юність» («Юность»), де почав публікуватися.

Член Спілки письменників СРСР (з 1968), російського ПЕН-центру.

У 2014 разом із іншими членами російського ПЕН-центру підписав звернення, яке засуджувало анексію Криму.

16.02.2015 опублікував на сайті Російського ПЕН-центру «Звернення члена Виконкому Російського ПЕН-центру Аркадія Арканова до Президентів, Прем’єр-міністрів, Королів, Царів, Імператорів, Диктаторів», в якому закликав усіх до миру та взаєморозуміння.

Творчість

Писати почав ще в студентські роки.

1963 в журналі «Юність» опублікував перше оповідання «Жовтий пісок».

Разом із Г. Горіним написали низку гумористичних творів, серед яких «Весілля на всю Європу» («Свадьба на всю Европу», 1966), «Сходовий майданчик» («Лестничная клетка», 1967), «Бенкет» (1967) та ін., текст пісні «Помаранчева пісня» («Оранжевая песня», 1975). Як автор пісень співпрацював із композиторами Л. Аганезовим та І. Крутим.

Був ведучим популярних телепередач «Докола сміху. Нон-стоп» («Вокруг смеха. Нон-стоп»), «Білий папуга» («Белый попугай») та ін., автором і засновником «Клубу 12 стільців» «Літературної газети» («Литературная газета»). Твори Арканова були в репертуарі багатьох естрадних виконавців.

Друкувався в непідцензурному альманахові «Метрополь» (1979).

Писав кіносценарії, серед яких: «Підводними стежками» («Подводными тропами», 1963); «Важкий день — понеділок» («Трудный день — понедельник», 1976); «Високі почуття» («Высокие чувства», 2009) та ін.

Грав епізодичні ролі в кіно: «Центоровий із піднебесся» (Центральна кіностудія дитячих і юнацьких фільмів імені М. Горького; 1975); «Надзвичайно важлива персона» («Центральна кіностудія дитячих і юнацьких фільмів імені М. Горького; 1984) та ін.

Нагороди і визнання

Нагороджений Орденом Пошани (2008). Двічі лауреат премії «Золоте теля», лауреат премії журналу «Крокодил» (1993) та ін.

Цитата

«Закінчивши Перший медичний інститут у Москві, він працював потім дільничним лікарем. Але тут його доля робить різкий поворот: Аркадій захоплюється написанням коротких оповідань і починає друкувати свої твори в популярному радянському журналі “Юность”. Він підписується псевдонімом, оскільки початківцю-літератору натякнули, що з його справжнім прізвищем — Штейнбок — успіху в Радянському Союзі не добитися. “Я вирішив взяти староєврейське слово «арка», що означає «загадка», тому псевдонім означає «загадковий», — пояснював Аркадій Арканов. — Воно з’явилося не на порожньому місці. Мене в дитинстві у дворі звали «Арканом». Так і пішло”»

 Терещенко К. Професор сміху Аркадій Арканов // Слобідський край. 2015. URL: http://www.slk.kh.ua/news/kultura/profesor-smikhu-arkadij-arkanov.html


Твори

  • Подбородок набекрень. Москва : Советская Россия, 1975. 96 с.
  • В этом мире много миров. Москва : Советский писатель, 1984. 256 с.
  • Люди как люди. Москва : Молодая гвардия, 1988. 303 с.
  • 208 избранных страниц. Москва : Вагриус, 1999. 130 с.
  • По дороге Туда. Москва : АлМи, 2010. 207 с.
  • Арканов такой, Арканов сякой. Москва : Астрель, 2011. 320 с.
  • Пельмени на полу. Москва : Эксмо, 2011. 318 с.

Література

Качан В. А. Аплодисменты после.... Москва : Центрполиграф, 2017. 222 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арканов, Аркадій Михайлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арканов, Аркадій Михайлович (дата звернення: 8.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.07.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶