Арман
Арма́н (фр. Arman; справжні прізвище та ім’я — Фернандес, Арман П’єр (фр. Fernandez, Armand Pierre); з 1972 — Арманд, П’єр Арман (англ. Armand, Pierre Arman); 17.11.1928, м. Ніцца, регіон Прованс — Альпи — Лазуровий берег, Франція — 22.10.2005, м. Нью-Йорк, США) — художник, скульптор, провідний представник руху «Новий реалізм».
|
Арман (Arman) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Арман П’єр |
| Справжнє прізвище | Фернандес |
| Народження | 17.11.1928 |
| Місце народження | Ніцца |
| Смерть | 22.10.2005 |
| Місце смерті | Нью-Йорк |
| Напрями діяльності | образотворче мистецтво, скульптура |
| Традиція/школа | Новий реалізм |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Командор ордена Мистецтв і Літератури (1984), командор ордена Почесного легіону (1989), офіцер ордена Заслуг (1993). |
Життєпис
Народився в сім’ї художника-аматора.
1946 закінчив ліцей у м. Ніцці (здобув ступінь бакалавра з філософії та математики). Навчався в Національній школі декоративних мистецтв у м. Ніцці (1946–1949), залишив її на знак протесту проти консерватизму адміністрації.
1949–1951 вивчав археологію та східне мистецтво в школі Лувру (м. Париж).
Під час війни в Індокитаї (1952) служив у Медичному корпусі французького флоту.
27.10.1960 разом із групою митців підписав маніфест «Новий реалізм = нове наближення до перспектив реальності», який започаткував рух «Новий реалізм».
Від 1961 часто жив у м. Нью-Йорку (США). 1967–1968 викладав живопис у Каліфорнійському університеті. 1972 отримав громадянство США і змінив ім’я.
З 1977 працював у студії на Мангеттені. Мандрував Китаєм, де відвідав мистецькі центри та місця археологічних розкопок (1979), Бельгією та Швейцарією (1984), Японією, Кореєю (1985).
Творчість
Першу серію картин, а також автопортрет написав у студентські роки.
Від 1948, захопившись творчістю В. Ван Гога, став підписувати картини лише ім’ям. З 1949 почав створювати полотна в стилі сюрреалізму. Від 1953 під впливом творчості С. Полякова та Н. де Сталя писав абстрактні картини.
Перша персональна виставка відбулася 1956 в галереї «О Паве» (м. Париж), перша за кордоном — 1959 у галереї «Аполлінер» (м. Мілан, Італія). На запрошенні на колективну виставку «Квітневий мікросалон» 12.04.1957 у паризкій галереї «Іріс Клер» його ім’я було вказано з друкарською помилкою — без літери d, відтоді підписував твори саме так.
1959 знайшов нову форму самовираження — «асамбляжі» (предмети, зібрані у прозорих скриньках). Для цього використовував старе взуття, ґудзики, ложки, пляшки тощо. Перші твори назвав «Сміттєві баки», «Нагромадження». З нагоди Першого фестивалю «Нового реалізму» в м. Ніцці (13.07–13.09.1961) Арман створив композиції з розтрощених меблів; згодом використав цей прийом з музичними інструментами (контрабаси й піаніно) для серії «Гнів». З 1962 експериментував зі спаюванням предметів. 1967 розпочав проект «Мистецтво та індустрія», створивши кілька робіт для Колекції сучасного мистецтва фірми «Рено». Цього ж року представляв Францію на Всесвітній виставці в м. Монреалі (Канада).
Від 1970 почав використовувати для творів бетон, з 1978 — бронзу.
Серед творів: скульптура «Тривала стоянка» з 59 каркасів машин, залитих бетоном (висота 19,6 м, ширина 6 м; 1982); скульптура «Контрапункт для віолончелей» (нагромадження зварених віолончелей, чавун і бронза; 1984) у Парку скульптур м. Мартіньї (Швейцарія), асамбляжі «Час для всіх» і «Багаж на все життя» на паризькому вокзалі «Сен-Лазар» (обидва — 1985), настінні композиції «Каскади» (нагромадження однакових предметів — крісел, гітар тощо; 1997).
Мав персональні виставки в країнах Західної Європи, а також у Бразилії, Венесуелі, Ізраїлі, Ірані, Канаді, Китаї, Кореї, Марокко, США, Тайвані, Японії.
Нагороди
Командор французького ордена Мистецтв і Літератури (1984), командор ордена Почесного легіону (1989), офіцер ордена Заслуг (1993).
Додатково
- У жовтні 1960 у відповідь на виставку І. Кляйна «Порожнеча» (порожня кімната з пофарбованими в біле стінами й синім вікном), відкриту 28.04.1958 у паризькій галереї «Іріс Клер», Арман відкрив у тій самій галереї власну виставку «Наповненість» (кімнати галереї були догори навантажені мотлохом, а запрошення на виставку надруковані на консервних бляшанках).
- У 1998 на виставці «Варіації про Леніна» у галереї П. Трігано (м. Париж) Арман представив скульптуру «Ідеологічна дистиляція» (утворена з бюстів В. Леніна та дистиляторів).
Література
- Marck J. V. Arman. New York : Abbeville Press, 1984. 128 p.
- Милле К. Современное искусство Франции. Минск : Пропилеи, 1995. 336 с.
- Кlein Y. Substitution. Arman еt Tita Reut. Nice : Z'éditions, 1998. 84 p.
- Arman Studio (офіційний сайт). URL: http://www.armanstudio.com/the-artist/biography
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арман // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арман (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
