Армспорт

Армспо́рт (від англ. arm — рука і спорт), армрестлінг, рукоборство — вид спорту, єдиноборство руками на спецiально обладнаному столі (армстолі).

Зміст

1 Історична довідка
2 Загальна характеристика
3 Здобутки українських армборців
4 Література
5 Автор ВУЕ

Історична довідка

Історія рукоборства розпочалася понад 2 тис. років тому. У різні часи це єдиноборство називали «скандербеком», «рістрестлінгом», «армрестлінгом». Офіційно видом спорту визнано близько 50 років тому. Його батьківщиною вважають США. Своїм народженням армспорт завдячує водіям-далекобійникам, серед яких традиційно проводилися поєдинки за столом у придорожніх барах.

У спортивне русло боротьбу на руках спрямував журналіст і фотограф Б. Собіранес (1921–2003; США), з ініціативи якого були організовані перші офіційні змагання з рукоборства. Перший міжнародний турнір з армспорту відбувся у вересні 1962 у м. Петалумі (штат Каліфорнія, США).

Історія армспорту на території колишнього СРСР почалась із серпня 1989, коли у м. Москві було проведено 1-й Міжнародний турнір з боротьби на руках за участі збірних команд США і Канади. Але переважна більшість спортсменів з СРСР програли іноземцям. Уже наступного року в м. Москві відбувся 1-й Всесоюзний турнір з армспорту, де чемпіонами стали борці з України — Ю. Джуматов (м. Київ) у ваговій категорії 70 кг та І. Тюменєв (м. Львів) у ваговій категорії 90 кг. Того ж року українська команда успішно виступила на 1-му Чемпіонаті СРСР у м. Дніпропетровську (тепер м. Дніпро), де чемпіонами стали Ю. Джуматов та І. Тюменєв.

1991 команда України, у складі якої виступали переважно львівські та київські спортсмени, виграла 2-й Всесоюзний командний турнір у м. Алма-Ати (тепер Алмати, Казахстан).

1994 у м. Львові відбувся 1-й офіційний Чемпіонат України з армспорту. Того ж року в м. Седертельє (Швеція) команда України вперше взяла участь у чемпіонаті світу.

Загальна характеристика

Розвитком рукоборства як виду спорту опікується Міжнародна федерація армспорту — керівний орган, заснований 1967 США, Канадою, Бразилією та Індією. На 2020 федерація об’єднує 81 країну.

Армспорт входить до реєстру визнаних видів спорту в Україні та культивується у більшості її областей. Українську федерацію армспорту було утворено 1992 (тоді вона мала назву Українська асоціація армреслінгу). Україна стала членом Міжнародної федерації армспорту 1994.

Армспортом займаються як любителі, так і професіонали (останні можуть брати участь у любительських турнірах). Армборці-любителі виступають у вагових категоріях, а професіонали — в абсолютній категорії. Змагаються між собою спортсмени чоловiчої або жiночої статi.

За характером проведення змагання можуть бути особистими, командними та особисто-командними. Жеребкування відбувається у кожнiй ваговiй категорiї окремо на лiву i праву руки пiд час зважування. Учасник змагань має бути вдягнений у спортивний одяг (футболку з коротким рукавом до середини плеча або майку, спортивні штани). Змагання проводять за спеціальним столом, обладнаним пiдлокiтниками, валиками для торкання рук та штирями для захвату. Пiсля запрошення за стiл кожен учасник встановлює лiкоть на пiдлокiтник, робить захват штиря, встановлює положення нiг та загальне положення тулуба. Спортсмен може за бажанням упиратися однiєю ногою у дальню вiд себе стiйку стола, якщо це не викликає заперечень суперника. У момент захвату учасники спортивних змагань не мають права вiдривати лiкоть вiд пiдлокiтника чи змінювати положення тулуба.

Спортсмен вважається переможеним за таких умов:

його рука була притиснута до валика або пройшла рiвень вищої лiнiї валика;
він отримав друге попередження або порушив правила у програшному положеннi;
вiдбувся розрив захвату в програшному для нього положеннi;
протягом 1 хв. пiсля запрошення до столу вiн не вийшов на помiст змагань.

Щороку проводяться міжнародні турніри: чемпіонати світу, Європи тощо. Армспорт поширений в усьому світі, найбільшої популярності досяг у США.

Здобутки українських армборців

На чемпіонаті світу 1997 у м. Гувахаті (Індія) український армборець Д. Безкоровайний завоював 2 золоті медалі й став першим в історії України чемпіоном світу з армспорту. Загалом українці здобули понад 300 медалей різного ґатунку на першостях Європи та світу. Європейський і міжнародний армспорт зобов’язаний своїм розвитком українському спортсменові І. Мазуренку, який очолює кілька міжнародних організацій армспорту та є організатором великих спортивних змагань.

Література

Jeffrey E. Armwrestling: How to Become a Champion. Azusa : M. Sheldon, 1978. 160 p.
Живора П. В., Рахматов А. И. Армспорт: техника, тактика, методика обучения. Москва : Академия, 2001. 112 с.
Мазуренко І. О., Камаєв О. І., Безкоровайний Д. О. Багаторічна підготовка спортсменів в армспорті // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2017. Вип. 147 (2). С. 215–218.
Розторгуй М. С., Куклишин І. В. Особливості зародження та розвитку армспорту в структурі адаптивного спорту // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2018. Вип. 9 (103). С. 77–80.