Армстронг, Генрі Едвард
А́рмстронг, Ге́нрі Е́двард (англ. Armstrong, Henry Edward; 06.05.1848, м. Лондон, Велика Британія ― 13.07.1937, м. Лондон, Велика Британія) ― педагог, хімік, іноземний почесний член АН СРСР (з 1932).
|
Армстронг, Генрі Едвард (Armstrong, Henry Edward) | |
|---|---|
| Народження | 06.05.1848 |
| Місце народження | Лондон |
| Смерть | 13.07.1937 |
| Місце смерті | Лондон |
| Alma mater | Лейпцизький університет |
| Напрями діяльності | педагог, органічна хімія, секретар (1875–1893) і президент (1893–1895) Королівського хімічного товариства, іноземний почесний член АН СРСР (1932) |
Життєпис
У 1865–1867 навчався в Королівському хімічному коледжі в А. В. Гофмана і Е. Франкленда, з 1867 ― у Лейпцизькому університеті в Г. Кольбе. У 1871–1884 ― професор Лондонського університету, в 1884–1913 ― Центрального інституту Південного Кенсінгтона в Лондоні (з 1893 ― Центральний технічний коледж). Секретар (1875–1893) і президент (1893–1895) Королівського хімічного товариства,
Діяльність
Головна сфера наукових досліджень ― хімія органічна. Висунув (1888) хіноїдну теорію кольоровості. Запропонував (1887, одночасно з німецьким хіміком А. фон Баєром) центричну формулу бензолу. Прихильник хімічної теорії розчини|розчинів, яку розробив Д. Менделєєв. Брав участь у розпрацюванні сполук органічних сучасної номенклатури (затвердженої на Міжнародному конгресі хіміків у Женеві, 1892). Досліджував ферменти або ензими, вуглеводні нафталенового (див. Нафталін) ряду, терпени, камфору. Займався кристалографією. У педагогіці ― засновник і пропагандист евристичного методу навчання природничо-наукових дисциплін. Основним джерелом знань у цій галузі вважав експериментальну роботу: учень як дослідник певної проблеми мав самостійно її розв’язати й зробити висновки. Армстронг називав свій метод евристичним і вважав його найефективнішим, проте не заперечував і демонстраційно-лекційний метод. Його програма шкільного курсу хімії ґрунтувалася на дослідній роботі учнів і на міжпредметних зв’язках. Заперечував пріоритет гуманітарних наук, уважав природничі науки основою для розвитку розумових здібностей. До своєї відставки 1912 й пізніше впливав на педагогів-реформаторів в англомовних країнах своїми ідеями природничо-наукового обґрунтування педагогіки як науки про школу, яка покликана стати теоретичною базою «революціонізації» освіти: «Майбутня наука про школи» (1925), «Необхідність революції в педагогіці» (1936).
Нагороди
- Медаль Деві (1911) — нагорода Лондонського королівського товариства за надзвичайно важливі відкриття в галузі хімії.
- Медаль Альберта (1930) — щорічна нагорода Королівського товариства заохочення мистецтв, виробництв і торгівлі.
Праці
- Essays on the Art and Principles of Chemistry, Including the first Messel Memorial Lecture. London : Benn, 1927. 276 p.
- The Teaching Of Scientific Method And Other Papers On Education. Charleston : Nabu Press, 2012. 504 p.
- Introduction to the Study of Organic Chemistry: The Chemistry of Carbon and Its Compounds. London : Forgotten Books, 2015. 368 p.
- Р о с. п е р е к л. — Эвристический метод обучения или искусство предоставлять детям самим доходить до познания предметов. Москва : Типография Г. Лисснера и А. Гешеля, 1900. 23 с.
Література
- Keeble F. W. Henry Edward Armstrong. 1848–1937 // Obituary Notices of Fellows of the Royal Society. 1941. Vol. 3. № 9. P. 229–245.
- H. E. Armstrong and the Teaching of Science, 1880–1930 / Ed. by W. H. Brock. Cambridge : Cambridge University Press, 1973. 161 p.
- Gay H., Griffith W. The Chemistry Department at Imperial College, London: a History, 1845–2000. New Jersey : World Scientific, 2016. 582 p.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.05.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
