Арнштейн, Карл Августович
Арнште́йн, Карл А́вгустович (рос. Арнштейн, Карл Августович; 29.03.1840, м. Москва, тепер РФ — 10.06.1919, м. Казань, тепер Татарстан, РФ) — учений-нейрогістолог, патолог, доктор медичних наук (з 1867), заслужений професор (з 1897), почесний член Казанського університету (з 1902).
Арнштейн, Карл Августович (Арнштейн, Карл Августович) | |
---|---|
Народження | 29.03.1840 |
Місце народження | Москва |
Смерть | 10.06.1919 |
Місце смерті | Казань |
Alma mater | Московський інститут сходознавства, Московський державний університет імені М. В. Ломоносова |
Напрями діяльності | медицина, нейрогістологія, викладання |
Життєпис
Навчався в Лазаревському інституті східних мов (тепер Московський інститут сходознавства), Імператорському Московському університеті (1857–1858; тепер Московський державний університет імені М. В. Ломоносова) та Імператорському Дерптському університеті (тепер Тартуський університет, Естонія), який закінчив 1864.
Стажувався за кордоном, слухав лекції та працював під керівництвом К. Фойта, Р. Вірхова, Ф. Реклингаузена, Р. Келлікера (усі — Німеччина) та ін. Після стажування захистив докторську дисертацію «Про блукаючі та бокалоподібні клітини кишківника» (1867).
З 1869 — прозектор (помічник професора, який виготовляє препарати) кафедри патологічної анатомії; 1872 — екстраординарний, 1876 — ординарний, 1897 — заслужений професор кафедри гістології Казанського університету. 1872–1903 — зав. кафедри гістології; 1884–1886 і 1890–1892 — декан медичного факультету.
Науковий доробок
Заснував казанську школу нейрогістологів, до якої належать О. Догель, Б. Лаврентьєв, О. Миславський. Основні дослідження Арнштейна присвячені вивченню периферичних нервових закінчень.
Автор понад 20 праць, з яких основні: «Про бокалоподібні клітини» (1867), «Нерви шкіри волосистої частини голови» (1876), «До питання про нервові закінченні в рогівці» (1886), «Фарбування метиленовим синім як гістологічний метод» (1887) тощо. Уперше звернув увагу на метод Ерліха прижиттєвого фарбування нервів метиленовим синім і почав застосовувати його для вивчення закінчень периферичних нервів у різних тканинах і органах. Цей метод потім видозмінено і вдосконалено його учнями — О. Догелем та О. Смірновим; тепер посідає помітне місце в мікроскопічній техніці.
Від 1884 спільно з ін. науковцями видавав «Міжнародний щомісячник з анатомії та фізіології».
Праці
- Die Nerven der behaarten Haut // Wiener Sitzungsberichte. 1876. № 74 (3);
- Die Methylenblaufärbung, als histologische Methode // Anatomie Anzeiger. 1887. № 5; № 17;
- Концевые аппараты вкусового нерва // Неврологический вестник. 1893. Вып. 3;
- Учение о нейронах перед судом новейших исследователей // Неврологический вестник. 1900. Вып. 2.
Література
- Венгеров С. А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых : в 6 т. Санкт-Петербург, 1889. Т. 1.
- Нежданов М. В. 125 лет Казанского медицинского института, кафедра гистологии // Труды Казанского медицинского института. 1940. Вып. 2–3. #Русские и российские психиатры, невропатологи и психотерапевты / Сост.: А. Е. Архангельский. Санкт-Петербург, 2011.
- Чурилов Л. П., Строев Ю. И., Ахманов М. С. Очерки истории медицины. Санкт-Петербург, 2015.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Міронов Є. В. Арнштейн, Карл Августович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арнштейн, Карл Августович (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.08.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів