Ароморфоз
Ароморфо́з (від грец. αἴρω — піднімати та μορφή — вид, форма) — шлях еволюційних перетворень, що сприяє досягненню біологічного прогресу завдяки підвищенню рівня морфо-фізіологічної організації. Один із трьох напрямів прогресивної еволюції разом із ідіоадаптацією та катаморфозом (дегенерацією). Поняттям «ароморфоз» частіше послуговуються в пострадянській науковій літературі, в англомовній — використовують близьке за змістом «анагенез». У деяких випадках застосовують термін «арогенез». Термін «ароморфоз» запропонував М. Сєверцов (1827–1885; Росія) на початку 20 ст. Прикладами ароморфозів на той час вважали прогресивні перетворення кровоносної системи у вищих хребетних (повне роз’єднання венозної та артеріальної крові), централізацію нервової системи (формування головного мозку) та інші морфо-фізіологічні перетворення на рівні класів хребетних. У сучасній літературі як основні ароморфози розглядають глобальніші події:
- появу еукаріотичної клітини;
- виникнення багатоклітинності, тканин та органів тіла;
- утворення панцирного скелета і членистих кінцівок у членистоногих;
- формування осьового скелета у хордових, квітки і плода — у покритонасінних.
Критерії ароморфозу:
- зміни мають якісний характер, з’являються нові структури та органи;
- утворюються таксони найвищого рангу — рівня типу, відділу й вище;
- зміни не мають прямого пристосувального й екологічного значення і не пов’язані з переходом до іншого середовища проживання.
Межі між ароморфозом та ідіоадаптацією часто розмиті й досі є предметом дискусій.
Література
- Северцов А. С. Основы теории эволюции. Москва : Московский государственный университет, 1987. С. 258.
- Воробьева Э. И. Филогенетические принципы и критерии на модели Sarcopterygii // Эволюционные факторы формирования разнообразия животного мира. Москва : КМК, 2005. C. 44–59.
- Гунбин К. В., Суслов В. В., Колчанов Н. А. Ароморфозы и адаптивная молекулярная эволюция // Вавиловский журнал генетики и селекции. 2007. Т. 11. № 2. С. 373–400.
- Гринин Л. Е., Марков А. В., Коротаев А. В. Макроэволюция в живой природе и обществе. Москва : ЛКИ, 2008. 248 с.
- Основи еволюційної теорії / Уклад.: О. Ю. Галкін, Л. О. Тітова. Київ : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2018. 121 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Межжерін С. В. Ароморфоз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ароморфоз (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
