Аронія

Аронія. Aronia melanocarpa

Аро́нія (Aronia) — рід рослин родини розових.

Таксономія і характеристика

У складі роду 2–4 види, включно з гібридогенними (див. Гібрид), що виникли в культурі. Види роду аронія — листопадні кущі до 3 м заввишки. Листки прості, цілісні, листкова пластинка по краю дрібнопилчаста. Оцвітина подвійна. Чашолистки дрібні, залишаються на плодах, неопадні. Квітки двостатеві, актиноморфні, 9–12 мм у діаметрі, 5-членні, зібрані в щиткоподібні суцвіття. Пелюстки білі, зрідка червонуваті, довші за чашолистки. Тичинок 15–25. Гінецей з 5 зрослих між собою та з гіпантієм плодолистків. Зав’язь п’ятигніздна. Плоди — яблукоподібні, округлі, кулеподібні, блискучі, соковиті, 6–10 мм, чорні або червоні. Плодоносить на 3–4-й рік, плоди достигають у серпні–вересні. Плоди аронії чорноплідної (Aronia melanocarpa) багаті на вміст органічних кислот, дубильних речовин, вітамінів, пектинів, цукрів, фенольних та інших сполук, а також макро- і мікроелементів (фосфор, мідь, марганець, залізо, молібден, магній, бор, кобальт, йод).

Географічне поширення

Два види роду — аронія червона (Aronia arbutifolia) й аронія чорноплідна в природі поширені на сході Північної Америки. В Європі внаслідок інтродукції утворилися види гібридогенного походження: Aronia × floribunda, Aronia × prunifolia. Аронію чорноплідну, як і інші види та гібриди, вирощують як плодові, лікарські і декоративні рослини в Україні й інших країнах Європи з помірним кліматом. Вони зрідка дичавіють, деякі є інвазійними (наприклад, у Білорусі).

Значення

Плоди аронії чорноплідної використовують у кондитерському та лікеро-горілчаному виробництві. У сушеному та свіжому вигляді плоди є лікарською сировиною. Вичавки використовують для виготовлення лікарських препаратів та натуральних харчових барвників. Плоди мають гіпотензивні, спазмолітичні, протизапальні, антимікробні, капілярозміцнювальні, сечо- та жовчогінні властивості, активізують гемостаз.

Література

  1. Виноградова Ю. К., Куклина А. Г. Арония Мичурина: от создания до натурализации. Москва : ГЕОС, 2014. 137 с.
  2. Державна Фармакопея України. Доповнення 1. 2-ге вид. Харків : Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2016. 360 с.
  3. Криворучко О. В., Котов А. Г., Самойлова В. А. та ін. Визначення вмісту антоціанів і танінів у аронії чорноплідної плодах // Медична та клінічна хімія. 2018. Т. 20. № 1. С. 71–75.
  4. Гудзенко А. В., Власенко С. О. Вивчення компонентного складу летких сполук плодів горобини чорноплідної (Aronia melanocarpa Michx.) з використанням методу газової хроматографії з мас-детекцією // Збірник наукових праць співробітників Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. 2019. Вип. 33. С. 105–111.

Автор ВУЕ

Л. В. Зав’ялова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Зав’ялова Л. В. Аронія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аронія (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.03.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶