Арочко, Микола Миколайович

Аро́чко, Мико́ла Микола́йович (білор. Арочка Мікалай Мікалаевіч; 10.12.1930, с. Вецявичі, тепер Слонімського р-ну Гродненської області, Білорусь ― 02.03.2013, там само) — поет, літературознавець, перекладач, член Спілки письменників СССР (з 1958), доктор філологічних наук (1981). Писав білоруською мовою.

Арочко, Микола Миколайович

(Арочка Мікалай Мікалаевіч)

Народження 10.12.1930
Місце народження Вецявичі
Смерть 02.03.2013
Місце смерті Вецявичі
Alma mater Білоруський державний університет
Місце діяльності Білорусь
Напрями діяльності література, літературознавство

Життєпис

Походив із селянської родини.

У 1951 закінчив Озерницьку середню школу, 1956 ― філологічний факультет Білоруського університету в м. Мінську (тепер Білоруський державний університет), 1966 ― аспірантуру при Інституті літератури імені Янки Купали АН БССР (тепер Центр досліджень білоруської культури, мови та літератури НАН Білорусі).

З 1956 до 1960 працював у журналі «Сельская гаспадарка Беларусі» («Сельская гаспадарка Беларусі»), у 1962 ― у газеті «Літаратура і мастацтва» («Літаратура і мастацтва»), від 1966 ― в Інституті літератури імені Янки Купали АН БССР ― спершу молодшим (1966 − 1969), згодом старшим (1969 − 1986) і провідним науковим співробітником (1986 − 1998).

Захистив кандидатську (1967) і докторську (1980) дисертації.

Від 1998 після трагічної загибелі двох синів і невістки мешкав із дружиною Марією та онуком Валерієм у рідному селі Вецявичі. Наприкінці життя тяжко хворів і жив у внука в м. Мінську.

Творчість

Почав друкуватися з 1949, дебютував віршами в газеті «Чирвоная звязда» («Чырвоная звязда»).

Автор поетичних збірок «Не всі луки покошені» («Не ўсе лугі пакошаны»; 1958). «Вітроломна смуга» («Ветраломная паласа»; 1962), «Крилате насіння» («Крылатае семя»; 1967), «Квіти безсмертника» («Кветкі бяссмертніка»; 1972), «Материне жито» («Матчына жыта»; 1978), «Колос на стерні» («Колас на ржышчы»; 1980), «Бездонне» («Бяздоннае»; 1985), «Підземні замки» («Падземныя замкі»; 1986); драматичних поем «Курганне. Крево» («Курганне. Крэва»; 1982), «Судний день Скорини» («Судны дзень Скарыны»; 1990); книг віршів для дітей «У пташиному селі» («У птушынай вёсцы»; 1964); повісті «Хай росте молода тополя» («Хай расце маладая таполя»; 1964).

Твори присвячені спогадам про воєнні лихоліття, роздумам про життя і час, історичне минуле білоруського народу.

Автор перекладів художніх творів Дж. Г. Байрона, О. Прокоф’єва, В. Броневського, Я. Райніса з англійської, російської, польської та латиської мов.

Як літературознавець і критик написав низку праць: «Валентин Тавлай» («Валянцін Таўлай»; 1969), «Головна служба поезії» («Галоўная служба паэзіі»; 1974), «Білоруська радянська поема» («Беларуская савецкая паэма»; 1979, у якій дослідник аналізує і українську поезію того часу); «Союз часу і майстерності» («Саюз часу і майстэрства»; 1981), «Максим Танк: Життя в поезії» («Максім Танк: Жыццё ў паэзіі»; 1984), «Поезія і війна» («Поэзия и война»; 1987).

Співавтор «Історії білоруської радянської літератури» («Истории белорусской советской литературы»; 1977).

Автор вірша «На могилі Івана Франка» («На магіле Івана Франко», збірка «Матчына жыта»). Українською мовою вірші М. Арочка переклали Д. Онкович та М. Сич.

Твори

  • Матчына жыта : паэмы і вершы. Мінск : Мастацкая літаратура, 1978. 126 с.
  • Колос на стерне : избранное. Минск : Художественная литература, 1980. 239 с.
  • Курганне; Крэва : Драматычныя паэмы. Мінск : Мастацкая літаратура, 1982. 174 с.
  • Бездонное : стихи. Минск : Художественная литература, 1985. 150 с.
  • Подземные замки : книга поэзии. Минск : Художественная литература, 1986. 182 с.
  • Судны дзень Скарыны. Мінск : Мастацкая літаратура, 1991. 167 с.
  • Поэзия // История белорусского литературы XX века: в 4 т. Минск, 2002. Т. 4, кн. 1. С. 32−54.
  • У к р. п е р е к л. — [Вірші] // Калинові мости. Київ, 1969.
  • [Вірші] // Білоруська радянська поезія. Антологія : в 2 т. Київ, 1971. Т. 2.

Праці

  • Валянцін Таўлай: крытыка-біяграфічны нарыс. Мінск : «Беларусь», 1969. 165 с.
  • Галоўная служба паэзіі: літаратурная крытыка. Мінск : Мастацкая літаратура, 1974. 203 с.
  • Беларуская савецкая паэма. Мінск : Навука і тэхніка, 1979. 333 с.
  • Саюз часу і майстэрства: літаратурная крытыка. Мінск : Мастацкая літаратура, 1981. 267 с.
  • Максім Танк: жыццё ў паэзіі. Мінск: Навука і тэхніка, 1984. 270 с.

Література

  1. Арочка Мікола // Беларускія пісьменнікі : у 6 т. / Пад рэд. А. І. Мальдзіса. Мінск : БелЭн, 1992−1995. Т. 1. С. 98−102.
  2. Орочко Николай // Беларускія пісьменнікі (1917−1990) / Нав. рэд. А. Л. Верабей. Минск : Мастацкая літаратура, 1994. С. 25.
  3. Гурская А. «Исток и мир мой ...»: штрихи к творчеству М. Арочки // Родное слово. 2001. № 7. С. 5−11.
  4. Гурская А. Эпос памяти: драматические поэмы М. Арочки // Родное слово. 2001. № 8. С. 32−37.
  5. Скобла М. Николай Орочко: корона белорусской государственности ― бумажная // Радио Свобода. 25 ноября 2001. URL: https://www.svaboda.org/a/24875801.html
  6. Дашкевич Г. М. Николай Арочко // История белорусской литературы XX века : в 4 т. Минск, 2003. Т. 4. Кн. 2. С. 352−373.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арочко, Микола Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арочко, Микола Миколайович (дата звернення: 13.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.07.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶