Арочко, Микола Миколайович
Аро́чко, Мико́ла Микола́йович (білор. Арочка Мікалай Мікалаевіч; 10.12.1930, с. Вецявичі, тепер Слонімського р-ну Гродненської області, Білорусь ― 02.03.2013, там само) — поет, літературознавець, перекладач, член Спілки письменників СССР (з 1958), доктор філологічних наук (1981). Писав білоруською мовою.
|
Арочко, Микола Миколайович (Арочка Мікалай Мікалаевіч) | |
|---|---|
| Народження | 10.12.1930 |
| Місце народження | Вецявичі |
| Смерть | 02.03.2013 |
| Місце смерті | Вецявичі |
| Alma mater | Білоруський державний університет |
| Місце діяльності | Білорусь |
| Напрями діяльності | література, літературознавство |
Життєпис
Походив із селянської родини.
У 1951 закінчив Озерницьку середню школу, 1956 ― філологічний факультет Білоруського університету в м. Мінську (тепер Білоруський державний університет), 1966 ― аспірантуру при Інституті літератури імені Янки Купали АН БССР (тепер Центр досліджень білоруської культури, мови та літератури НАН Білорусі).
З 1956 до 1960 працював у журналі «Сельская гаспадарка Беларусі» («Сельская гаспадарка Беларусі»), у 1962 ― у газеті «Літаратура і мастацтва» («Літаратура і мастацтва»), від 1966 ― в Інституті літератури імені Янки Купали АН БССР ― спершу молодшим (1966 − 1969), згодом старшим (1969 − 1986) і провідним науковим співробітником (1986 − 1998).
Захистив кандидатську (1967) і докторську (1980) дисертації.
Від 1998 після трагічної загибелі двох синів і невістки мешкав із дружиною Марією та онуком Валерієм у рідному селі Вецявичі. Наприкінці життя тяжко хворів і жив у внука в м. Мінську.
Творчість
Почав друкуватися з 1949, дебютував віршами в газеті «Чирвоная звязда» («Чырвоная звязда»).
Автор поетичних збірок «Не всі луки покошені» («Не ўсе лугі пакошаны»; 1958). «Вітроломна смуга» («Ветраломная паласа»; 1962), «Крилате насіння» («Крылатае семя»; 1967), «Квіти безсмертника» («Кветкі бяссмертніка»; 1972), «Материне жито» («Матчына жыта»; 1978), «Колос на стерні» («Колас на ржышчы»; 1980), «Бездонне» («Бяздоннае»; 1985), «Підземні замки» («Падземныя замкі»; 1986); драматичних поем «Курганне. Крево» («Курганне. Крэва»; 1982), «Судний день Скорини» («Судны дзень Скарыны»; 1990); книг віршів для дітей «У пташиному селі» («У птушынай вёсцы»; 1964); повісті «Хай росте молода тополя» («Хай расце маладая таполя»; 1964).
Твори присвячені спогадам про воєнні лихоліття, роздумам про життя і час, історичне минуле білоруського народу.
Автор перекладів художніх творів Дж. Г. Байрона, О. Прокоф’єва, В. Броневського, Я. Райніса з англійської, російської, польської та латиської мов.
Як літературознавець і критик написав низку праць: «Валентин Тавлай» («Валянцін Таўлай»; 1969), «Головна служба поезії» («Галоўная служба паэзіі»; 1974), «Білоруська радянська поема» («Беларуская савецкая паэма»; 1979, у якій дослідник аналізує і українську поезію того часу); «Союз часу і майстерності» («Саюз часу і майстэрства»; 1981), «Максим Танк: Життя в поезії» («Максім Танк: Жыццё ў паэзіі»; 1984), «Поезія і війна» («Поэзия и война»; 1987).
Співавтор «Історії білоруської радянської літератури» («Истории белорусской советской литературы»; 1977).
Автор вірша «На могилі Івана Франка» («На магіле Івана Франко», збірка «Матчына жыта»). Українською мовою вірші М. Арочка переклали Д. Онкович та М. Сич.
Твори
- Матчына жыта : паэмы і вершы. Мінск : Мастацкая літаратура, 1978. 126 с.
- Колос на стерне : избранное. Минск : Художественная литература, 1980. 239 с.
- Курганне; Крэва : Драматычныя паэмы. Мінск : Мастацкая літаратура, 1982. 174 с.
- Бездонное : стихи. Минск : Художественная литература, 1985. 150 с.
- Подземные замки : книга поэзии. Минск : Художественная литература, 1986. 182 с.
- Судны дзень Скарыны. Мінск : Мастацкая літаратура, 1991. 167 с.
- Поэзия // История белорусского литературы XX века: в 4 т. Минск, 2002. Т. 4, кн. 1. С. 32−54.
- У к р. п е р е к л. — [Вірші] // Калинові мости. Київ, 1969.
- [Вірші] // Білоруська радянська поезія. Антологія : в 2 т. Київ, 1971. Т. 2.
Праці
- Валянцін Таўлай: крытыка-біяграфічны нарыс. Мінск : «Беларусь», 1969. 165 с.
- Галоўная служба паэзіі: літаратурная крытыка. Мінск : Мастацкая літаратура, 1974. 203 с.
- Беларуская савецкая паэма. Мінск : Навука і тэхніка, 1979. 333 с.
- Саюз часу і майстэрства: літаратурная крытыка. Мінск : Мастацкая літаратура, 1981. 267 с.
- Максім Танк: жыццё ў паэзіі. Мінск: Навука і тэхніка, 1984. 270 с.
Література
- Арочка Мікола // Беларускія пісьменнікі : у 6 т. / Пад рэд. А. І. Мальдзіса. Мінск : БелЭн, 1992−1995. Т. 1. С. 98−102.
- Орочко Николай // Беларускія пісьменнікі (1917−1990) / Нав. рэд. А. Л. Верабей. Минск : Мастацкая літаратура, 1994. С. 25.
- Гурская А. «Исток и мир мой ...»: штрихи к творчеству М. Арочки // Родное слово. 2001. № 7. С. 5−11.
- Гурская А. Эпос памяти: драматические поэмы М. Арочки // Родное слово. 2001. № 8. С. 32−37.
- Скобла М. Николай Орочко: корона белорусской государственности ― бумажная // Радио Свобода. 25 ноября 2001. URL: https://www.svaboda.org/a/24875801.html
- Дашкевич Г. М. Николай Арочко // История белорусской литературы XX века : в 4 т. Минск, 2003. Т. 4. Кн. 2. С. 352−373.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арочко, Микола Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арочко, Микола Миколайович (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
