Артбук
Артбу́к — багатозначний термін:
1) інноваційний вид книжкових видань, що сконденсовує авангардні підходи автора й видавця щодо створення й організування контенту;
2) одиничний або немасовий книжковий продукт, ключові ознаки якого — унікальність, часто — нетехнологічність матеріальної конструкції, в котрій органічно втілюється нетрадиційний (незвичний) контент.
У науковому дискурсі співіснують різноманітні поняття, якими позначають видання з якісним поліграфічним втіленням, нестандартними візуальними й просторовими рішеннями: «арткнига», «книга художника», «авторська книга», «мистецька книга», «візуальна книга», що їм відповідають іншомовні «art book», «artist’s book» «livre d’artiste», «livre de peintre».
Зміст
Історична довідка
Праобразами артбуків можна вважати рукописні книги, створені з використанням первісних типів письма, наприклад, зразки «вузликового» письма (кіпу), «черепашкового» (вампум) тощо, певною мірою артбуками були стародруки: альдини, «Апостол» Івана Федорова, «Прогностична оцінка поточного 1483 року» Юрія Дрогобича та ін. Характер їх творення передбачав індивідуальне осмислення форми, вибір матеріалів і засобів втілення текстів. Експериментаторство було звичною практикою, в результаті чого кожна книга поставала оригінальним, нестандартним, часто унікальним витвором одночасно мистецтва й видавничої справи.
Митцям наступних епох були вже доступні більш технологічні засоби творення й організування контенту артбуків.
Відліком появи авангардних книг традиційно вважають творчість англійського поета, художника і гравера Вільяма Блейка (1757–1827). Він запропонував новаторські для свого часу ідеї, прагнучи досягти ідеального співвідношення матеріально-просторових характеристик книги та її текстового, ілюстративного наповнення.
Французький видавець, книготорговець Амбруаз Воллар (1866–1939) започаткував новий мистецький жанр — «livre d’artiste» («книга художника»), видаючи графічні твори тогочасних художників як ошатні, розкішно оздоблені видання з високоякісних поліграфічних матеріалів.
Розквіт авангардних видань, за спостереженнями дослідниці Дж. Дракер, відбувся в 20 ст., ставши розвиненою, затребуваною формою мистецтва. На практики творення й сприйняття артбуків впливали різні авангардні течії: абстракціонізм, футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, супрематизм.
Михайль Семенко (1892–1937), найпомітніша постать серед українських футуристів, концептуально підходив до просторового організування своїх поезій. Мовив про «поезомалярство», що можна розглядати як концепцію артбуку. Серед його книг: «Каблепоема за океан» (1920), «Кобзар» (1924) та ін.
Класифікація
Єдиної загальновизнаної класифікації артбуків немає. При цьому артбуки розрізнюють за різними критеріями:
За авторством:
- одноосібно підготовлені;
- колективні.
За накладом:
- виготовлені в одному примірнику;
- тиражні.
За способом творення:
- рукотворні;
- створені за допомогою технологій;
- створені шляхом поєднання ручної роботи і технологій.
За концептуальним вирішенням:
- поп-ап бук — книга із зображеннями, які при відкриванні стають об’ємними;
- скетчбук — книга для замальовок;
- скрапбук — книга, яку читач створює з вирізок;
- тревелбук — подорожня книга, яку читач може заповнювати самостійно та ін.
Змістові та дизайнерські особливості
Артбук — видання, творення якого не обмежене видавничими стандартами, тож є креативним простором можливостей і викликів, виявляє рівень професіоналізму автора й редактора.
Автор може використовувати форму традиційного кодексу, а може й експериментувати — обирати форму сувою, комплекту аркушів тощо. При цьому застосовувати найрізноманітніші натуральні та штучні матеріали, які найдоречніше розкривають та увиразнюють ідею: картон, дерево, тканини, хутро, пластик, тісто тощо.
Зміст артбуку цілком підпорядковується авторському задумові й часто позбавлений комерційних амбіцій. Це мистецький жест, спосіб вираження думки та (чи) позиції автора щодо соціальних, культурних, політичних та інших проблем.
Артбуки в Україні
Артбук, як оригінальна, мистецька форма вираження творчого задуму, цікавить українських митців і видавців. Сприяє цьому доступність, розмаїтість матеріалів, розвиток технологій виготовлення книг.
Артбуки є в асортименті сучасних видавництв:
- «Видавництво Старого Лева»: «Скриня. Речі сили» Я. Винницької, Ю. Табенської, Д. Осипова (2016);
- «Terra Incognita»: «Наречена» Я. Винницької, Ю. Табенської, Д. Осипова (2017);
- «АДЕФ-Україна»: «Один» О. Чемерова (2010);
- «Artbooks»: «Глосарій моди» У. Бойко (2017)
- «Махаон-Україна»: «Океанологія» (2010), «Ілюзіонологія» (2013), «Єгиптологія» (2017) — книги, не позиційовані як артбуки, проте їх можна ними вважати.
Серед авторів артбуків:
- Романа Романишин та Андрій Лесів (студія «Аґрафка»): «Листи до середи» (2010), «Валізка вражень» (2011), «Паперове майбутнє» (2011);
- Юлія Табенська: «Подорожній архів Марко Поло» (2006), «Словарь малороссийских слов» (2009), «Redux» (Фантомні спогади) (2015).
Проблематика артбуків викладається в межах освітньо-професійних програм студентам різних закладів вищої освіти: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного університету культури і мистецтв, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та ін.
Додатково
Повсюдне використання поняття «артбук» призвело до того, що ними стали вважати мистецькі видання — такі, що відображають дійсність у художніх образах та (або) стосуються певних явищ, об’єктів, персон і персоналій; майстерно виконані книги, що є цінними як об’єкти мистецтва. Однак артбук — не книга, контент якої відображає витвори мистецтва, а книга — мистецький витвір незвичної форми.
Крім того, є дискусія про те, чи доречно вважати артбуками самвидавні книги, що також передбачають індивідуальну роботу, вибір нетрадиційних матеріалів і способів організування книжкових елементів. Однак М. Скиба звертає увагу на важливу відмінність їхньої соціально-історичної природи: «Самвидав — політично і соціально ангажоване явище, авторська книжка — це синонім творчої свободи, емансипації індивідуальності і самодостатності митця» (ст. «Авторська книга: між протестом та інфантильністю» (2009)).
Концептуально до артбуків тяжіють такі дитячі видання, як книжки-іграшки, книжки-конструктори, книжки-трансформери тощо. Ознаки артбуків трапляються в традиційних масових виданнях, де використовуються нетипові декорувальні елементи, вклейки, вкладиші, які можна розгортати та (або) відривати, а також сприймати та інтерпретувати окремо від основного тексту книги.
Література
- Charles A., ed. Talking the Boundless Book: Art, Language, & Book Art. Minneapolis, Minnesota: Minnesota Center of Book Arts. 1995. P.137–144.
- Drucker J. The century of artists' books. New York: Granary Books. 1995. 378 p.
- Verheyen P. Definition of The Artist’s Book; What Is a Book; BSO’s (Book Shaped Objects); Art vs. Craft. URL: http://www.philobiblon.com/whatisabook.shtml
- Скиба М. Авторська книга: між протестом та інфантильністю // Український журнал, 2009. № 4. С. 35–37. URL: http://ukrzurnal.eu/ukr.archive.html/374/
- Bodman, Sarah, Tom Sowden. A Manifesto for the Book. Bristol: Impact Press at the Centre for Fine Print Research University of the West England. 2010. 183 p.
- Листвак Г. «Книга художника»: проблеми видавничого втілення : дис. канд. соц. ком., Українська академія друкарства. 2013. 182 с.
- Погарский М. Книга художника [+] идеология, философия, структура, классификация, технология, паралллели, пересечения, история. Москва : б. и. 2015. URL: http://www.pogarsky.ru/images/books/0_phenomenfragmenti.pdf
- Бідун А. В. Артбук у теоретичному вимірій у системі практик редактора // Наукові записки Інституту журналістики, 2019. №1(74). С. 78–94. URL: http://www.scientific-notes.com/wp-content/uploads/2019/08/74_8.pdf
- Бідун А. В. Типологічна специфіка артбуку як особливого виду книжкового контенту // Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, 2019. №VII(32). C. 58–63. URL: http://seanewdim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/httpsdoi.org10.31174send-hs2019-192vii32-14.pdf
Автор ВУЕ
Див. також
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.04.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
Покликання на цю статтю: Бідун А. В. Артбук // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Артбук (дата звернення: 3.05.2024).
