Артюхін, Юрій Петрович
Артю́хін, Ю́рій Петро́вич (рос. Артюхин, Юрий Петрович; 22.06.1930, с. Першутіно, тепер Клинського району Московської області, РФ — 04.08.1998, Зоряне містечко, Московська область, РФ) — льотчик-космонавт (з 1974), Герой Радянського Союзу (з 1974), полковник, кандидат технічних наук (з 1980), 30-й космонавт СРСР, 71-й астронавт світу.
Артюхін, Юрій Петрович (Артюхин, Юрий Петрович) | |
---|---|
Народження | 22.06.1930 |
Місце народження | Першутіно |
Смерть | 04.08.1998 |
Місце смерті | Зоряне містечко |
Alma mater | Військово-повітряна інженерна академія імені М. Є. Жуковського |
Місце діяльності | СРСР, Росія |
Відзнаки | |
---|---|
Ордени | Леніна, Червоної Зірки |
Життєпис
Народився у сім’ї військового льотчика. 1948–1950 навчався в Серпуховському військовому авіаційно-технічному училищі спецслужб. Закінчив Військово-повітряну інженерну академію імені М. Жуковського в м. Москві за спеціальністю «інженер-електрик» (1958).
Діяльність
На початку 1963 зарахований до загону космонавтів Центру підготовки космонавтів імені Ю. О. Гагаріна (ЦПК). До 1965 двічі брав участь у роботі науково-вимірювальних пунктів із керування польотами як заступник і начальник оперативної групи. 1963–1971 проходив курс загальної космічної підготовки та підготовки до польотів на космічних кораблях класу «Восток», «Союз».
У 1970-х пройшов підготовку за військовою програмою «Алмаз». 03.07–19.07.1974 як бортінженер космічного корабля «Союз-14» (командир екіпажу — П. Попович) і орбітальної станції «Салют-3» перебував у космосі 15 діб 17 год 30 хв. Після польоту працював у ЦПК.
З липня 1974 — космонавт 3-го класу, з грудня 1974 — начальник відділу ЦПК. Відповідав за військові програми. 1979–1981 готувався до пробного польоту на космічному транспортному кораблі постачання. На початку 1982 відрахований із загону космонавтів у зв’язку з переходом на посаду заступника начальника 1-го управління ЦПК із навчально-дослідної та випробувальної роботи (до кінця 1987).
Від грудня 1982 — старший науковий співробітник, фахівець із військової кібернетики й системного аналізу. У березні 1988 звільнений у запас.
До 1992 працював начальником сектору науково-виробничого об’єднання «Молния», займався матеріальним забезпеченням тренажерів (див. Тренажер пілотажний комплексний) орбітального корабля-ракетоплана «Буран».
У травні 1992 вийшов на пенсію.
Нагороди та відзнаки
Орден Леніна (1974).
Орден Червоної Зірки (1980).
Почесний громадянин міст Калуги, Клина (РФ), Даугавпілса (Латвія), Жезказгана, Байконура (Казахстан), Варни (Болгарія).
Праці
Системы управления космических аппаратов, стабилизированных вращением. Москва : Наука, 1979. 295 с. (у с п і в а в т. )
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. Т.1. Москва: Воениздат, 1987. 911 с.
- Советские и российские космонавты (1960-2000). Москва: Новости Космонавтики, 2001. 408 с.
- Юрий Петрович Артюхин/ URL:http://www.astronaut.ru/crossroad/071.htm
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Торопчинова К. Л. Артюхін, Юрій Петрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Артюхін, Юрій Петрович (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.11.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів