Архів Коша Нової Запорозької Січі
«Архі́в Коша́ Ново́ї Запоро́зької Січі́» — єдине комплексне зібрання джерел з історії запорозького козацтва, яке сформувалося внаслідок діяльності Коша Війська Запорозького Низового в добу Нової (Підпільненської) Січі (1734–1775).
Історична довідка
Як свідчать заголовків окремих справ, впорядкування колекції розпочалося на початку 1740-х.
Після знищення Запорозької Січі архів було передано у відання коменданта Новосіченського ретраншементу, а з ліквідацією останнього 1777 переправлено до фортеці Святої Єлизавети. 1784 архів перевезено до м. Катеринослава (тепер м. Дніпро), 1839–1845 — до м. Одеси. Саме на основі документів цього фонду А. Скальковський підготував і тричі видав свою працю «Історія Нової Січі або останнього Коша Запорозького» («История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского»; 1841, 1846, 1885–1886).
1931 архів перевезено до м. Харкова. 1941 його евакуювали до м Златоуста (тепер у Челябінській області, РФ). Після закінчення Другої світової війни колекцію передано до Центрального державного історичного архіву України у м. Києві, де вона зберігається дотепер як окремий фонд.
Ліквідація Запорозької Січі й неодноразові переміщення її архіву призвели до порушення його цілісності. Після знищення Січі за наказом новоросійського генерал-губернатора Г. Потьомкін звідти вилучено його листування з кошовим отаманом П. Калнишевським (нині зберігається в особовому фонді Г. Потьомкіна в Російському державному військово-історичному архіві (м. Москва, РФ). Низку документів подарував архіву Імператорської академії наук у м. Санкт-Петербурзі син А. Скальковського, частина втрачена або зіпсована внаслідок несприятливих умов зберігання в м. Катеринославі.
Першу спробу видання архіву в 1920–1930-х здійснила Археографічна комісія Центрального архівного управління УСРР. Реалізація задуму обмежилася випуском анотованого опису архіву. Повторна спроба опублікувати архів у 1960-х також була невдалою. Після 1991 Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України розпочав практичну роботу з його публікації. Так, станом на 2020 видано 5 томів.
Характеристика
Колекція містить документи різних типів:
- директивно-розпорядчі (накази, ордери, інструкції, універсали);
- виконавчі (донесення, рапорти, уклони, прохання, чолобитні, відповіді — «ответы»);
- засвідчувальні (атестати, паспорти, подорожні, свідоцтва, білети, інструменти, розписки, підписки, відписки, квитанції, довідки, заповіти, ухвали, вінечні пам’ятки, печатки);
- обліково-статистичні (переписи, описи, реєстри, журнали);
- інформаційно-публікаторські (промеморії, пропозиції, вимоги, повідомлення, бачення, оголошення, свідчення, меморіали, екстракти, епістолярій, цидули).
Документи фонду переважно представлені внутрішньою документацією. Проте чимало джерел є гетьманського, російського, польського і кримськотатарського походження.
Тематично архів розкриває процес колонізації запорожцями Південної України, їхню церковну політику, особливості військового ладу, функціонування органів влади, козацький устрій тощо. Багато документів містять біографії низовиків (особливо старшини), де окреслено походження, родинне коло, кар’єру.
Значення
Документи архіву важливі для дослідження топоніміки регіону, пояснюють динаміку зростання чисельності міст і сіл, особливості господарювання. Чимало джерел присвячено участі запорожців у гайдамацькому русі, їх протистояння колоніальним апетитам Російської імперії. Значна кількість джерельної інформації стосується міжнародної та військової діяльності Запорожжя: участь у російсько-турецьких війнах (1736–1739; 1768–1774), прикордонних конфліктах, дипломатичні відносини із сусідами.
Матеріали мають значення як джерела не лише з історії Запорозької Січі, а й України загалом, а також Росії, Польщі, Кримського ханства, Молдови, Туреччини.
Література
- Апанович О. М. Архів Коша Запорозької Січі // Архіви України. 1989. № 6. С. 13–27.
- Архів Коша Нової Запорозької Січі: опис справ 1713–1776. 2-ге вид., допов. і випр. Київ : Наукова думка, 1994. 232 с.
- Архів Коша Нової Запорозької Січі: Корпус документів 1734–775 : у 8 т. Київ : Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 1998–2019.
- Гісцова Л. З. Архів Коша Нової Запорозької Січі // Нариси історії архівної справи в Україні / За заг. ред. І. Б. Матяш, К. І. Климова. Київ : УНДІАСД ; ВД «КМ Академія», 2002. С. 137–144.
- Мицик Ю. А. Архів Коша Запорозької Січі // Енциклопедія історії України : в 10 т. Київ : Наукова думка, 2005. Т. 1. С. 137–138.
- Мицик Ю. А. Архів Коша Нової Запорозької Січі // Українське козацтво: мала енциклопедія. Київ : Генеза ; Запоріжжя : Прем’єр, 2006. С. 22–23.
- Шевченко С. Архів Коша Нової Запорізької Січі і Центральна Україна // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Історичні науки. 2014. Вип. 19. С. 255–260.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Синяк І. Л. Архів Коша Нової Запорозької Січі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архів Коша Нової Запорозької Січі (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
