Архітектоніка (літературознавство)
Архітекто́ніка — будова художнього твору як єдиного цілого; інтегральний взаємозв’язок, взаємозалежність, взаємозумовленість основних складників твору. Поняття запозичено з математики, механіки, теорії та практики архітектури. Архітектоніка відрізняється від композиції, зосередженої на внутрішній структурі, виявляючи спосіб зв’язку частин, сюжетних ліній, деталей твору. Термінологізували поняття «архітектоніка» у 1920-х представники російської формальної школи В. Виноградов, О. Скафтимов (1890–1968), В. Жирмунський, цю традицію поглиблював О. Квятковський (1888–1968). Зокрема, вони спиралися на вчення О. Потебні про внутрішню форму.
В українському літературознавстві термін «архітектоніка» поширювався завдяки В. Коряку, Т. Денисовій (1934–2015), І. Качуровському. До архітектоніки належить членування твору на основні компоненти (|розділ, пролог, епілог, книга, том, дія, акт, сцена, ява,пісня); поєднання кількох творів в один (цикл, диптих, тетралогія); зіставлення різних сюжет. ліній в окремих частинах, часто фіксоване в заголовку [«Хліб і сіль» (1959) М. Стельмаха]; поєднання різнорідних елементів (наратив і мораль байки); чергування різножанрового, різностильового в тексті (наприклад, зміна прозового фрагмента поетичним у дастані, ліричні відступи в епічних творах, вставні історії, що мають власну фабульну основу й безпосередньо із сюжетом не пов’язані); тверді строфічні форми в поезії (газель, рубаї, сонет, вінок сонетів, рондо, рондель, тріолет, терцина, октава, децима тощо); авторські підкреслення, передмова, післямова, коментарі, епіграф, репліки, ремарки, монтаж, колаж, афішки.
Література
- Лотманн Ю. М. Структура художественного текста. Москва : Искусство, 1970. 384 с.
- Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. Москва : Наука, 1981. 138 с.
- Волков А. Архітектоніка // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці : Золоті литаври, 2001. С. 47−48.
- Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. Київ : Либідь, 2001. 488 с.
- Ткаченко А. О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. 2-ге вид., випр. і допов. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2003. 448 с.
- Качуровський І. Генерика і архітектоніка : в 2 т. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005–2008.
- Науменко А. М. Філологічний аналіз тексту. Вінниця : Нова Книга, 2005. 416 с.
- Бердник О. С. Літературознавча інтерпретація понять «композиція» і «архітектоніка» // Вісник Донецького національного університету. Серія Б: Гуманітарні науки. 2009. Вип. 1. С. 19−27.
- Тюпа В. И. Анализ художественного текста. 3-е изд. Москва : Академия, 2009. 336 с.
- Боронь О. Поетика повісті Тараса Шевченка «Прогулка с удовольствием и не без морали» (текст, контекст, інтертекст) // Слово і Час. 2012. № 3. С. 59−69.
- Колеснікова А. Ю. Архітектонічні особливості циклу "Кримські акварелі" Олеся Лупія // Література в контексті культури. 2014. Вип. 24 (1). С. 93–100.
- Грищенко Я. С. Діалектична єдність композийції та архітектоніки при макрофразуванні версифікаційного тексту // Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2018. № 6 (1). С. 62–64.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ковалів Ю. І. Архітектоніка (літературознавство) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архітектоніка (літературознавство) (дата звернення: 13.05.2024).